У пошуках ідентичності: травма та іронія в когнітивному світлі
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2020-20-02Ключові слова:
ідентичність, іронія, Дженіс Галловей, А. Л. Кеннеді, лінгвокогнітивний підхід, травмаАнотація
Протягом багатьох десятиліть у шотландській літературі створювалися персонажі, які добре вписувалися в атмосферу відчаю і неповноцінності, якої протягом своєї історії зазнала шотландська нація. Шотландська література, орієнтуючись на проблему ідентичності, розкриває специфічну особливість, яка полягає в частій появі травмованих, двоїстих і роздвоєних особистостей. Це герої, які відповідно історії Шотландії є травмованими і символізують відчай, почуття неповноцінності і безсилля. Однак більш уважний погляд на сучасну шотландську жіночу прозу дозволяє по-новому поглянути на проблему ідентичності. Наш підхід пояснює роль іронії, яка забезпечується персонажами і ходом їх думок і дій. Несумісність травми і іронії створює основу для дослідження двоїстої сутності ідентичності в прозі А. Л. Кеннеді і Дж. Геллоуей з точки зору таких контр-концептів, як емоційне задоволення проти домашньої відособленості, фемінізм проти побутових обов’язків. Наше дослідження в рамках “каледонської полісізігії” направлено на те, щоб показати яким чином когнітивне вивчення іронії сприяє розумінню різних аспектів проблеми виживання і кризи ідентичності шотландської нації. Виявлення особливостей іронії за допомогою когнітивної метафори, гіперболи, порівняння тощо дозволяє стверджувати, що іронія заснована на авторському баченні світу, і наявність в ній явних і прихованих значень пояснює зіткнення ідеалізованого бачення і реальності. У статті встановлюється, що іронія, як найважливіший компонент творів згаданих авторів, є багатошаровим когнітивним і дискурсивним феноменом, через який підкреслюється протистояння мислення і реальності.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).