Семантика і прагматика: до проблеми співвідношення понять
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2015-10-01Ключові слова:
антропоцентризм, діахронія, лінгвоцентризм, прагматика, семантика, синхроніяАнотація
Статья посвящена вопросу о соотношении семантики и прагматики, который решается в зависимости от трактовки этих терминов: с точки зрения историографии науки, семантика первична по отношению к прагматике; с точки зрения производства и восприятия речевого высказывания семантика и прагматика взаимообусловлены; с точки зрения диахронического рассмотрения языка, прагматика первична по отношению к семантике. Основное различие семантики и прагматики лежит в плоскости методологии. Основополагающим методологическим свойством прагматики является принцип антропоцентризма, проявляющийся в рассмотрении содержания высказываний с позиции говорящего субъекта, что позволяет анализировать имплицитные смыслы, актуализирующиеся в дискурсе, в синхронном аспекте, а также процесс их конвенционализации в диахронном аспекте. Семантика предполагает методологический принцип лингвоцентризма, который обусловливает анализ конвенциональных смыслов высказываний преимущественно в синхронном аспекте.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
