Метафора у світлі теорії концептуальної метафори: огляд літератури

Анотація

Стаття пропонує огляд деяких стрижневих поглядів на метафору, запропонованих у когнітивній лінгвістиці, а саме теорією концептуальної метафори в її (теорії) стандартній версії. В огляді висвітлено природу, виникнення, функцію та компоненти метафори, систематичність і типи метафор, метафоричне значення. Особливу увагу приділено механізму перехресного мапування, який лежить в основі метафори. Обговорено питання протиставлення метафори та метонімії та їхньої взаємодії. Значне місце в огляді посідає проблема метафоричної креативності, яка, наскільки мені відомо, є на даний момент мало вивченою у когнітивній лінгвістиці. Огляд містить окремі твердження про метафоричну креативність, які можуть здатися остаточно та категорично сформульованими, хоча такими жодною мірою не є. Вивчення метафоричної креативності тільки починається, і численні аспекти креативних метафоричних концептів залишаються недослідженими. Це, з одного боку, відбивається в дещо уривчастому характері запропонованого мною огляду, а, з іншого, свідчить про необхідність подальших розвідок у цьому напрямі. У статті я оглядаю головним чином літературу, яка є в когнітивній лінгвістиці основоположною. Вибір такої літератури визначається моєю приналежністю до лінгвокогнітивної спільноти, а також моєю дослідницькою метою запропонувати у своїх подальших роботах такий підхід до метафори та креативної метафори, який може бути покладений в основу їхньою формалізованої моделі. Деякі з моментів, що оглядаються у статті, я дозволяю собі супроводити авторським міркуванням та коментарем. В огляді у якості доказів та, зрідка, спростувань теоретичних положень наводяться сучасні англомовні метафоричні вирази. Ці вирази цитуються згідно з літературою, з якої їх вилучено, або ж вони підказані моїми власними дослідженнями та інтроспекцією. Перспективою дослідження є глибоке вивчення проблеми метафоричної креативності. Запропонований у статті огляд може мати певну цінність для лінгвокогнітивних студій та, зокрема, бути корисним для українських лінгвістів-когнітологів, які визначають або починають визначати себе у рамках міжнародної, зокрема європейської, наукової спільноти.