Дигітальний дискурс серед близьких і споріднених явищ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-25-04Ключові слова:
комп’ютерний дискурс, віртуальний дискурс, англомовний дигітальний дискурс, жанри віртуального дискурсу, клієнти / агенти дискурсуАнотація
Стаття присвячена дослідженню дигітального / цифрового дискурсу. Розмаїття різних типів такої важливої соціокультурної площини взаємодії сучасників, як дискурс потребує різнорівневого та багатовекторного його вивчення. Ця робота висвітлює теоретичні засади репрезентації сучасного дигітально орієнтованого дискурсу в гармонійному симбіозі з дійсним виявом його існування. У цій праці розмежовуються поняття «комп’ютерного дискурсу», «віртуального дискурсу» та «дигітального дискурсу» (ДД). Жанри віртуального дискурсу, такі, як класи онлайн-навчання, миттєві повідомлення, жанр відеоігор представлено як дотичні явища, що являють собою основну лінгвальну площину комунікативної взаємодії сучасників. Дигітальна орієнтованість цих новітніх соціолінгвальних явищ є інгерентною властивістю вияву прагматичних інтенцій клієнтів та агентів аналізованого дискурсу, які представлено у матриці їх компетентнісних характеристик. Увага приділяється спільним і відмінним властивостям споріднених типів дискурсу, їх параметрам і різнорівневим засобам, що їх аранжують. Виявлено інституційні та інституційно-типологічні характеристики англомовного дигітального дискурсу (АДД), умови комунікації та способи її організації; окреслено його соціалізаційну та комунікативну мету; розглянуто його гіперо- та гіпонімічний виміри; представлено стратегії подання та отримання інформації; виокремлено мікро-, мезо-, та макрорівні АДД.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).