Стратегії критики та несхвалення в адміністративно-академічному дискурсі

Анотація

У статті розглядається проблема комунікативних стратегій передачі критики та несхвалення, які використовують ректори провідних американських та британських університетів у системі звернень апелятивного жанру. Результати дослідження вказують на те, що дискурсивна репрезентація керівників ВНЗ, які критично оцінюють ті чи інші рішення та події, формує мовну та соціокультурну комунікативну жанрову систему, гармонізація якої досягається ефективними риторико-комунікативними засобами. Апелятивні жанрові висловлювання адміністративно-академічного дискурсу характеризуються динамізмом застосування стратегій позитивної та негативної ввічливості, а також регулярністю відтворення ціннісно центричних аргументів, що актуалізує систему цінностей академічних спільнот США та Великої Британії. Дискурсивна поведінка головних адміністраторів університетів містить риторику, що апелює до логіки, емоцій адресата (пафос) і ґрунтується на аргументах етосу, поєднуючи це з лексико-стилістичними засобами, які «загрожують обличчю» адресата, та стратегічною тавтологією для забезпечення значущості системи цінностей академічної спільноти. Теми, завдання та тактичні засоби, що визначені у зверненнях керівників університетів, роблять серйозний внесок у формування концептуального середовища англомовної академічної спільноти. Результати цього дослідження деталізують дискурсивно-жанрову специфіку адміністративно-академічного дискурсу, а також стратегії несхвального (конфліктного) дискурсу. Комунікативна ідентичність лідерів американських та британських ВНЗ сформована на перетині системи цінностей і стратегічного характеру комунікації, тому може слугувати моделлю лідерської комунікації та ресурсом підвищення компетентності сучасних академічних лідерів.