Когнітивно-дискурсивний інструментарій аналізу складнопідрядного синтаксису англомовного політичного дискурсу
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-07-05Ключові слова:
підрядний зв'язок, змістове інкорпорування, структурно-змістове інкорпорування, когнітивні операції конструювання, ґрунт та фігураАнотація
У статті обґрунтовується теоретико-методологічна база та методичний інструментарій когнітивно-дискурсивного аналізу складнопідрядних синтаксичних конструкцій, які використовуються в англомовному політичному дискурсі. Виявляються два типи підрядного зв’язку: змістове інкорпорування та структурно-змістове інкорпорування. Ці типи зв’язку пояснюються в термінах операцій когнітивного конструювання.
Змістове інкорпорування є нелінійним типом підрядного зв’язку, де підрядна предикація є ґрунтом, що задає часові, причинно-наслідкові або епістемічні рамки події, вираженої головною предикацією, співвідносною з фігурою.
Структурно-змістове інкорпорування є лінійним типом підрядного зв’язку, де попередня предикація в синтагматичному ланцюзі містить інформацію, яка є ґрунтом для інтерпретації наступної предикації, співвідносної з фігурою.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
