Дослідження ліпосомальних форм нових протипухлинних препаратів на основі хелатів європію методом гасіння флуоресценції п-терфеніла
Ключові слова:
хелат європію, ліпосоми, гасіння флуоресценції, коефіцієнт розподілуАнотація
Раніше у ряді робіт було показано, що хелати європію мають виражені цитотоксичні властивості.
Дані сполуки становлять особливий інтерес для біомедичних досліджень та діагностики, оскільки
їхні спектральні характеристики є оптимальними для візуалізації досліджуваних процесів.
Застосування подібних лікарських препаратів у вільній формі обмежено їхньою високою токсичністю та метаболічною нестабільністю. У зв’язку з цим, актуальною стає розробка нових систем доставки таких препаратів. Одним із численних видів систем, які дозволяють підвищити ефективність протипухлинних препаратів, є ліпосоми. Застосування ліпосомальних нанопереносчиків фармакологічних препаратів на сьогодні є предметом багатьох біомедичних і біофізичних досліджень завдяки наступним їхнім перевагам: повній біосумісності, здатності переносити як ліпофільні, так і гідрофільні сполуки, захищаючи їх від хімічної деградації та трансформації, зменшенню токсичності та збільшенню терапевтичного індексу препаратів, тощо. У даній роботі вивчалася взаємодія хелатів європію (у роботі вони позначені як V6 і V8) з ліпідним бішаром модельних мембран. Було виявлено, що інтенсивність флуоресценції локалізованого у мембрані зонда п-терфеніла зменшується при зростанні концентрації препаратів. Аналіз отриманих результатів показав, що флуоресценція п-терфеніла у фосфатидилхолінових ліпосомах гаситься хелатами європію. Були визначені кількісні характеристики гасіння флуоресценції п-терфеніла досліджуваними препаратами.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
