Визначення коефіцієнтів розподілу антиглаукомних препаратів між еритроцитами і середовищем
Ключові слова:
еритроцити, форма, антиглаукомні препараты, коефіцієнт розподілу, теорія біслойної париАнотація
У роботі досліджено вплив деяких антиглаукомних препаратів на форму еритроцитів людини.
Показано, що препарати при збільшенні їхньої концентрації змінюють форму кліток від дискоїдної
до сферичної. Використовуючи встановлену залежність індексу форми (ІФ) клітин від концентрації
препарату в середовищі, розроблено метод виміру вільної концентрації препаратів з використанням
еритроцитів як біологічних сенсорів. Даний метод був застосований для визначення коефіцієнтів
розподілу препаратів для еритроцитів і рожевих тіней, що не значно відрізнялися для різних
препаратів і мали величину порядку 1⋅103 . Для Benzalkonium chloride, що входить до складу всіх
препаратів як консервант, зроблені оцінки кількості його молекул, що зв'язалися з мембраною
еритроцита, і збільшення площі її поверхні в залежності від форми клітин.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
