Роль електростатичних взаємодій у адгезії Streptococcus thermophilus на еритроцитах людини в середовищах з різною концентрацією 2:1 електроліту
Ключові слова:
адгезія, теорія ДЛФО, еритроцити, Streptococcus thermophilus, електростатичні взаємодії, дебаївський радіус, поверхневий потенціалАнотація
У моделі двоступеневої сорбції на першому кроці здійснюється в основному оборотне прикріплення, тоді як на другому відбувається безповоротний молекулярний і клітинний адгезійний процес. Важливим чинником, що впливає на адгезійні процеси, є фізико-хімічні характеристики середовища, зокрема присутність в ньому двохвалентних катіонів. У даній роботі оцінювалась роль електростатичної складової у міжклітинній взаємодії в середовищах з різною концентрацією 2:1 електроліту на першому оборотному етапі адгезії та імовірність подальшого утворення специфічного зв’язку. Визначальну роль в міжклітинному адгезійному процесі на першому етапі відіграють електростатичні взаємодії. Отримані експериментальні результати та теоретичні розрахунки параметрів електростатичної взаємодії вчергове підтвердили прийнятність моделі двоступеневої сорбції та теорії ДЛФО для описання міжклітинної адгезії.
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
