Вплив мікрохвильового випромінювання низької інтенсивності на життездатність клітин і стан хроматину в клітинах людини
Ключові слова:
мікрохвильове випромінювання, пошкодження клітин людиниАнотація
Показано вплив низькоінтенсивного мікрохвильового випромінювання на життєздатність клітин епітелію ротової порожнини людини ( клітин букального епітелію) і стан хроматину при опроміненні мікрохвилями invitro Досліджували вплив низькоенергетичного мікрохвильового випромінювання ( частота 36,64 ГГц і 1,85 ГГц). Стан пошкодження клітин оцінювали за допомогою забарвлення клітин вітальними барвниками Hoechst 33342 і бромідом етидію . Конденсацію хроматину в клітинах визначали по зміні кількості гранул гетерохроматину в інтерфазних ядрах після забарвлення клітин орсеїном. Показано пошкодження клітин після мікрохвильового опромінення , яке частково відновлюється через певні проміжки часу (1,5 і 4 годин) , залежно від інтенсивності опромінення. Низькоенергетичне мікрохвильове випромінювання також викликало підвищення рівня конденсації хроматину (гетерохроматінізації) в залежності від тривалості опромінення
Завантажити
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
