Історія вивчення популяції червоного бабака (Marmota caudata Geoff., 1842) у західній частині Таласького Алатау

Автор(и)

  • В. А. Токарський

Ключові слова:

червоний бабак, Таласький Алатау, популяція, ареал, чисельність, історія

Анотація

Проведено детальний аналіз літературних даних щодо стану популяції червоного бабака на території заповідника Аксу-Джабагли, отриманих протягом ХХ–ХХI століть. Поселення бабаків зосереджені виключно на високогірних жайляу в поясі альпійських степів і верхньої субальпіки, на висоті 2000–3000 метрів над р. м., і приурочені до струмків, виходів ґрунтових вод і сніжників, де звірята протягом сезону забезпечені трав'янистим соковитим кормом. У теперішній час ареал бабаків прийняв плямистий характер з мозаїчним і стрічковим типом поселень. На площею 1800 га мешкає 102 родини (приблизно 320–330 особин). Заселені ділянки площею 0,5 до 2 км2 відносно ізольовані одна від одної з щільністю 0,06 родин на гектар. Таким чином, 22700 особин червоного бабака ми вважаємо реальним числом на території Аксу-Жабаглінського заповідника. Це число характеризує ядро казахстанської популяції. Отримані дані можуть служити відправною точкою для об'єктивного прогнозування чисельності бабаків в існуючих природних поселеннях.

Завантаження

Номер

Розділ

ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ

Як цитувати

Історія вивчення популяції червоного бабака (Marmota caudata Geoff., 1842) у західній частині Таласького Алатау. (2016). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 26, 130-140. https://periodicals.karazin.ua/biology/article/view/6507

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають