Колективні ночівлі чикотня (Turdus pilaris L.) у Харківській області
Ключові слова:
чикотень, колективні ночівлі, види-супутникиАнотація
У роботі описані особливості ночівельної поведінки чикотня (Turdus pilaris L.). Приведені дані розподілу 36 місць колективних ночівель у Харківській області. З них 77,8% були розташовані у межах заплавної тераси, а 16,7% пов’язані з яружно-балочною системою. Виявлено, що чикотні віддають перевагу декільком видам рослин – найчастіше ночують у заростях верби сірої (Salix cinerea) та очерету (Phragmites australis) (55,6%), а також у заростях інтродуцентів (Acer negundo, Robinia pseudoacacia, Elaeagnus angustifolia, Gleditsia triacanthos) (27,8%). Рідко влаштовуються на ночівлю у кронах верби білої (S. alba) (8,3%), заростях глоду (Crataegus sp.) і терну (Prunus spinosa) (5,6%). З 36 міст ночівель чикотнів 30 – це ділянки традиційних ночівель сорок. Виявлено, що 21 вид птахів приймає участь в формуванні спільних з чикотнем ночівель. В статті надані дані спостережень за ночівельною поведінкою чикотнів у період розмноження.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої її публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
Автори мають право укладати додаткові невиключні угоди щодо поширення опублікованої версії роботи (наприклад, розміщення в інституційних репозитаріях або публікація у збірниках) за умови зазначення її первинної публікації в цьому журналі.
