Становлення системи пам’яткоохоронних інституцій в Україні (1917–1921 рр.): організаційний аспект
Анотація
Стаття присвячена аналізу основних форм інституалізації пам’яткоохоронної діяльності за доби Української революції та Громадянської війни. У ній висвітлено особливості взаємовідносин між центральними та місцевими організаціями, що охороняли спадщину минулого. Робиться висновок про те, що незважаючи на загальні тенденції до централізації, профільні органи та громадські об’єднання на місцях відігравали у ці роки чималу роль.
Завантаження
Посилання
Акуленко В. І. Охорона пам’яток культури в Україні (1917-1990). К.: Вища школа, 1991.
Алєксєєв О. О. Формування пам’яткоохоронного законодавства в перші роки радянської влади (1917–1920 рр.). Збірник наукових праць // Праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2009, вип. XVII. С. 117–120.
Вівсяна І. А. Консолідація митців Галичини та Наддніпрянщини у створенні й охороні пам’яток національної культури (1917 – 1920 рр.) // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка. 2012. Вип. 15. С. 39-50.
ДАХО. Ф. р-4365. Оп. 1. Спр. 7. 4 арк.
Денисенко О. А. Історична ретроспектива становлення пам’яткоохорон¬ного законодавства в Україні. Збірник наукових праць // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. № 3, 2014. С. 5–10.
Звернення Відділу охорони пам’яток старовини і мистецтва Генерального секретарства народної освіти до народу про збереження культурних цінностей // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х т. Т. 1. Київ: Наукова думка, 1996. с. 460.
Культурна спадщина в контексті «Зводу пам’яток історії та культури України» // Ред. кол.: В. А. Смолій (голова), Г. В. Боряк, В. М. Даниленко та ін. К.: Інститут історії України, 2015.
Кушнір В. І. Питання організації музейної мережі УСРР у 1920-ті рр.: науковий та суспільно-політичний виміри // Народознавчі зошити. 2013. № 6 (114). С. 977–987.
Мідько А. С. Деякі аспекти становлення та розвитку державного управління охороною культурної спадщини на початку ХХ ст. (на основі звіту Секції охорони пам’яток старовини і мистецтва за 1919 -1920 рр.) // Сiверянський лiтопис. 2015. № 1. С. 104–108.
Нестуля О. М. Біля витоків державної системи охорони пам’яток культури в Україні. К., 1994.
Нестуля О. М. Доля церковної старовини в Україні. Ч. 1. К., 1995.
Основи пам’яткознавства // Під заг. ред.: Гріффена Л. О., Титової О. М. К.: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2012.
Охрана, использование и пропаганда памятников истории и культуры в УССР (1917-1981). К., 1987.
Рудий Г. Я. Становлення державної системи охорони історико- культурної спадщини в Україні (1918–1920 рр.) // Краєзнавство, 2001. № 1–4. С. 95–102.
Таранушенко С. А. Наукова спадщина. Харківський період. Дослідження 1918 – 1932 років. Харків: видавець Савчук О. О., 2011.
Ткаченко В. В. Наукова діяльність комітетів охорони пам’яток мистецтва і старовини в Україні у перші пожовтневі роки: матеріали 4-ї Міжнар. наук.-практ. конф. [«Образование и наука на 21 от век 2008»], София: «Град-Бг», 2008. Т. 7.: Закон. История. С. 57–61.
Федорова Л. Д. З історії пам’яткоохоронної та музейної справи у Наддніпрянській Україні. 1870–1910-і рр. К.: Інститут історії України НАН України, 2013.
ЦДАВО України. Ф. р-166. Оп. 1. Спр. 680. 10 арк.
