«Імпровізаційна» модель організації: сутність, можливості та переваги використання переміщеними підприємствами

Автор(и)

Ключові слова:

організації, соціологія організацій, організаційна імпровізація, бріколаж

Анотація

В умовах сучасного українського суспільства відбувається передислокація багатьох організацій із зони бойових дій. Це супроводжується неминучою втратою їхньої матеріально-технічної бази, соціального й морального капіталів, мінімізацією соціальних гарантій працівників тощо. З огляду на це, стає актуальним дослідження особливостей функціонування організацій у непередбачених ситуаціях. Важливою якістю будь-якого «колективного тіла» є респонсивність – здатність інституційної системи реагувати на виклики соціального середовища, на вимоги суспільства; сприймати як зовнішні, так і внутрішні зміни. Проте для успішного функціонування евакуйованих підприємств більш придатною є не респонсивна , а «імпровізаційна» модель організації. Орієнтація на «імпровізаційну» модель дозволяє організації здійснювати свою діяльність в анормальних умовах. Згідно з організаційною теорією, підприємства мають застосовувати «стратегію бріколажа» ‑ виживання і функціонування при абсолютному мінімумі витрат, створення цінностей «із нічого», здатність організації вирішувати нагальні проблеми лише за наявних ресурсів. На жаль, евакуйованим організаціям бракує імпровізаційних механізмів як головного чинника їхнього інноваційного розвитку; вони відтворюють бюрократичні структури та процедури, сподіваючись, що це забезпечить їм безболісну адаптацію до нових умов існування.

Біографія автора

  • автор Iryna Surovtseva, афіліація Приазовський державний технічний університет 7, вул. Університетська, Маріуполь, 87500, Україна, rutasiu@gmail.com

    Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри соціології та соціальної роботи

Завантаження

Опубліковано

2018-10-29

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

«Імпровізаційна» модель організації: сутність, можливості та переваги використання переміщеними підприємствами. (2018). Український соціологічний журнал, 17(1-2), 114-118. https://periodicals.karazin.ua/usocjour/article/view/11538