Родинне листування відомих українців як джерело просопографічної інформації (на прикладі епістолярних комунікацій Чикаленків).

Анотація

Мета дослідження. Презентувати масиви родинного листування Чикаленків, сформовані в еміграції (1920–1960-ті роки), як основного джерела для дослідження просопографічних сюжетів про певні життєві періоди відомих українців, обставини їхнього проживання на чужині, форми самореалізації, комунікативний простір, міжособистісні взаємини.

Методологія дослідження. Базується на принципах історизму, об'єктивності і  достовірності історичних джерел, використання методів контент-аналізу і синтезу, порівняльно-історичного і узагальнень (біографічних, просопографічних). 

Наукова новизна, У статті вперше використані великі масиви історичних джерел (приватне листування) з метою виявлення у них просопографічної інформації про представників відомої української родини, проведена їх систематизація за хронологічним принципом, визначені основні групи епістолярію і його інформаційний потенціал для реалізації поставленої мети даного дослідження. Відзначена унікальність приватного листування як історичного джерела для відтворення родинної історії: її представників, важливих подій, взаємин між рідними людьми, тощо.

Висновки. Завдяки формуванню і збереженню родиною Чикаленків різновекторних масивів приватного листування, ми маємо ґрунтовну джерельну базу для реконструкції просопографічного портрету знатної української родини у період її розділення на дві частини у 1920-ті роки. У зв'язку із більшовицькою окупацією України, частина родини Чикаленків емігрувала з батьківщини і залишилася на постійне проживання в країнах Європи, а потім – США, друга її частина продовжувала жити в радянській Україні і згодом два її представники стали жертвами більшовицького терору. Завдяки листуванню, нам вдалося встановити місця проживання усіх членів родини Чикаленків, роки і обставини відновлення епістолярних комунікацій між рідними людьми, характер взаємин між ними. Інформація епістолярію широко відображає форми самореалізації Чикаленків в еміграції, їхні основні заняття, фізичні і моральні стани, їхні впливи на основну діяльність. Інформаційний потенціал листування відтворює історію втрачених маєтностей Чикаленків: зразкового родинного маєтку на Херсонщині і придбаного (на Полтавщині), засвідчує безповоротні втрати Чикаленками під більшовицькою окупацією України бібліотечних, архівних та наукових зібрань. Листування стало і джерелом інформації про поповнення родини у 1920-ті роки, про трагічні долі окремих Чикаленків, від великої родини яких до сьогодення залишилося лише кілька нащадків.