Соціологія про тривогу в контексті індивідуалізації
Ключові слова:
тривога, криза, індивідуалізація, традиційне суспільство, сучасне суспільствоАнотація
В статті розглядається тривога як суспільний феномен. Соціологічний розгляд тривоги здійснюється з використанням ідей Е. Дюркгейма, а також з урахуванням робіт З. Фрейда, який вважав тривоги реакцією на виникнення цивілізації та ускладнення соціальної структури. Для сучасного суспільства переживання тривоги є дуже характерною ознакою, оскільки актуалізується один з соціальних процесів який активізує переживання тривоги – процес індивідуалізації. Цей процес, з одного боку, відображаючи суспільство модерна, надає окремій особистості можливості для розвитку, а з іншого – породжує відчуження, самотність та тривогу. Сучасна людина не готова до реалізації особистої індивідуалізації, не маючи відповідного потенціалу, соціальних та психологічних ресурсів. Неможливість індивідуалізації також стає фактором формування та переживання тривоги. Крім того, сучасне суспільство ризику формує особливу індивідуальність людини, для якої характерні риси розколотості та фрагментованості. Тривога розглядається як проблема соціуму та культури, оскільки вона опосередковує сприйняття соціальної ситуації як загрозливої з метою її уникнення. У цьому контексті тривога розуміється як засіб, за допомогою якого людина може сконструювати спосіб інтерпретації загрозливої ситуації.
