Аналіз біографічних наративних інтерв’ю: метод Ф.Шютце
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6521-2024-53-01Ключові слова:
біографічне наративне інтерв’ю, метод наративного аналізу Фріца Шютце, траєкторія життя, структури біографічні процесуАнотація
У статті досліджується метод аналізу наративних біографічних інтерв’ю, що був запропонований німецьким соціологом Фріцем Шютце. Увага фокусується на тому, що біографічні наративні інтерв'ю мають певну специфіку: в таких інтерв’ю містяться не лише «зовнішні» процеси подій, а і «внутрішні реакції» інформанта, тобто інтерпретації суб’єкта біографії щодо сенсу прожитих перипетій; відображаються взаємозв'язки між подіями в історії життя носія біографії та нашаруванням його досвіду. Аналіз такого складного емпіричного матеріалу потребує особливого аналітичного підходу, яким є метод Фріца Шютце. Детально описуються ключові методологічні конструкти, введені Фріцем Шютце, а саме: життєва історія, траєкторія життя, структури біографічного процесу. Розглядаються основні біографічні структури, що визначають траєкторію життя: «біографічні плани» (інтенції індивіда активно формувати своє життя), «траєкторії страждання» (вплив зовнішніх обставин, що обмежують свободу дій), «моделі інституціональних очікувань» (нормативно визначені життєві шляхи) та «творчі метаморфози» (трансформації особистісної ідентичності через нові можливості). Робиться акцент на важливості цих структур у формуванні траєкторії життя. Для ілюстрації можливостей методу Фріца Шютце у статті наводиться фрагмент аналізу біографічного наративу. Автори відзначають, що методологія Фріца Шютце є дієвим інструментом для дослідження біографій, особливо в контексті аналізу життєвих траєкторій успішних людей або осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах. Підкреслюється актуальність використання аналітичного підходу Фріца Шютце для вивчення травматичних досвідів сучасних українців, пов’язаних з війною та адаптацією до нових реалій. Автори також звертають увагу на перспективи розвитку досліджень, спрямованих на автоматизацію процесів аналізу наративних даних та розвиток цифрових методів аналізу наративів у соціальних науках.
Посилання
Біла С., Гриценко, Г. Наративне біографічне інтерв’ю та особливості його застосування при вивченні історії повсякдення Дрогобича (1944-1953 рр.) у закладах середньої, фахової передвищої та вищої освіти. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія Історія. 2023. Вип. 12/54. С. 339-370. DOI: https://doi.org/10.24919/2312-2595.12/54.283756
Богачевська І. Наратив «Армія. Мова. Віра» в консолідації українського суспільства воєнного часу. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії, 2023. № 47. С. 25-31. DOI: https://doi.org/10.30970/PPS.2023.47.3
Грінченко Г. Г. Проведення та аналіз автобіографічного наративного інтерв’ю: метод Фріца Шутце. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. 2008. № 10. С. 186-194.
Грінченко Г. Г. (Авто)біографічне інтерв’ю в усноісторичних дослідженнях: до питання про теорію наративного аналізу. Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. 2008. Вип. 11-12. С. 59-76.
Гречка С. О. Наративні технології моделювання іміджу України в умовах інформаційно-психологічного протиборства. «Young Scientist». 2020. №8. С. 183-189. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-8-84-37
Джуган Р., Новосад К., Гірняк Я. Наративне інтерв’ю, як метод оцінювання потреб людей похилого віку. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2024. № 1(54). С. 43-47. DOI: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2024.54.43-47
Нестерук С., Синевич Б. Наративний аналіз як інтерпретація розповіді: методичний коментар. Інноватика у вихованні. 2024. № 2(19). С. 143-152. DOI: https://doi.org/10.35619/iiu.v2i19.630
Олещук П. Біографічний наратив як складова політичного дискурсу. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. К., 2010. Вип. 20. С. 27-36.
Семигіна Т. Дослухаючись до розповідей: наративні дослідження у соціальній роботі. Дослідження у соціальній роботі: Антологія. Київ: Академія праці, соціальних відносин і туризму. 2021. С. 126-133.
Abell P. A Case for Cases: Comparative Narratives in Sociological Explanation. Sociological Methods & Research, 2009. № 38(1). Р. 38-70. DOI: https://doi.org/10.1177/0049124109339372
Abell P. Some aspects of narrative method. The Journal of Mathematical Sociology. 1993. № 18(2-3). Р. 93-134. DOI: https://doi.org/10.1080/0022250X.1993.9990119
Bruner J. Life as Narrative. Social Research. 1987. № 54(1). Р. 11-32.
Eichsteller M. There is more than one way – a study of mixed analytical methods in biographical narrative research. Contemporary Social Science. 2019. № 14(3-4). Р. 447-462. DOI: https://doi.org/10.1080/21582041.2017.1417626
Elliot J. Using Narrative in Social Research. London: Sage Publications, 2005.
Erlach C., Müller M. Narrative Interviews: The Big Stories. In: Narrative Organizations. Management for Professionals. Springer, Berlin, Heidelberg, 2020. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-61421-1_7
Goodson I. F., Gill S. R. The narratives turn in social research. Counterpoints. 2011. № 386. Р. 17-33.
Hatavara M., et al. Computational recognition of narratives: Applying narratological definitions to the analysis of political language use. Narrative Inquiry. Advance online publication. 2024. DOI: https://doi.org/10.1075/ni.22028.hat
Hollstein B. What autobiographical narratives tell us about the life course. Contributions of qualitative sequential analytical methods. Advances in Life Course Research. 2019. № 41. DOI: https://doi.org/10.1016/j.alcr.2018.10.001
Hyvärinen M. Revisiting the Narrative Turns. Life Writing. 2010. № 7(1). С. 69-82. DOI: https://doi.org/10.1080/14484520903342957
Kaźmierska K. Analyzing Biographical Data – Different Approaches of Doing Biographical Research. Qualitative Sociology Review. 2014. № 10(1). Р. 6–17. DOI:https://doi.org/10.18778/1733-8077.10.1.01
Kuckartz U. Qualitative text analysis: A systematic approach. ICME-13 Monographs: Compendium for early career researchers in mathematics education. Hamburg: Springer, 2019. Р. 181-197.
Labov W. Narrative pre-construction. Narrative Inquiry. 2006. № 16(1). Р. 37-45. DOI: https://doi.org/10.1075/ni.16.1.07lab
Labov W. Speech actions and reactions in personal narrative. In: Analyzing discourse: Text and talk. Washington.: Georgetown University Press, 1892. Р. 219-247.
McAllum K., Fox, S., Simpson M., Unson C. A comparative tale of two methods: How thematic and narrative analyses author the data story differently. Communication Research and Practice. 2019. № 5(4), 358–375. DOI: https://doi.org/10.1080/22041451.2019.1677068
Mishler E.G. Models of narrative analysis: a typology, Journal of Narrative and Life History. 1995. № 5 (2). С. 87-123.
Riemann G., Schütze F. "Trajectory" as a basic theoretical concept for analyzing suffering and disorderly social processe. In D. R. Maines (Ed.), Social organization and social process: essays in honor of Anselm Strauss. New York: de Gruyter, 1991. Р. 333-357.
Riessman C. Narrative Methods in the Human Sciences. New York, Sage, 2008.
Riessman C. K. Narrative Analysis. In: Narrative, Memory & Everyday Life. University of Huddersfield, Huddersfield, 2005. Р. 1-7.
Rosenthal G. Biographical research. In C. Seale, G. Gobo, J. F. Gubrium, & D. Silverman (Eds.), Qualitative research practice. London: Sage, 2004. Р.48-64.
Schütze F. Biographieforschung und narratives Interview. Neue Praxis. 1983. № 3 (13). Р. 283-293.
Schütze F. Biography Analysis on the Empirical Base of Autobiographical Narratives: How to Analyze Autobiographical Narrative Interviews – Part one and two, European Studies on Inequalities and Social Cohesion. 2008. № 1/2. Р. 153-242.
Schütze F. Kognitive Figuren des autobiographischen Stegreiferzählens. In. Kohli, M. Günther, R. (Eds.). Biographie und soziale Wirklichkeit. Stuttgart: Metzler, 1984. Р. 78-117.
Smith B., Monforte J. Stories, new materialism and pluralism: Understanding, practising and pushing the boundaries of narrative analysis. Methods in Psychology. 2020. №2. DOI: https://doi.org/10.1016/j.metip.2020.100016
Spiers J., Riley R. Analysing one dataset with two qualitative methods: The distress of general practitioners, a thematic and interpretative phenomenological analysis. Qualitative Research in Psychology. 2018. № 16 (2). Р. 276-290. DOI: https://doi.org/10.1080/14780887.2018.1543099
Svašek M., Domecka M. The autobiographical narrative interview: A potential arena of emotional remembering, performance and reflection. In The interview. Routledge, 2020. Р. 107-126.
