Парадигма мережевого суспільства Мануеля Кастельса: потенціал теоретичної концептуалізації та імплікації для вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.26565/2227-6521-2024-52-06Ключові слова:
мережеве суспільство, мережа, Мануель Кастельс, інформаційна епоха, постіндустріальне суспільство, теорія мережевого суспільства, вища освітаАнотація
У статті досліджуються становлення та розвиток теоретичних уявлень про мережеве суспільство. З метою теоретичного узагальнення автор концептуалізує парадигму мережевого суспільства за Мануелем Кастельсом. Розглядається генеза мережевої теорії, аналізується низка інших концепцій розвитку суспільства. На їхній основі виділяються етапи розвитку суспільств. Мережева теорія репрезентується як продовження концепції постіндустріального / інформаційного суспільства. Наголошується, що мережева теорія на макрорівні дозволяє аналізувати сучасний етап суспільного розвитку в контекстах глобалізації та інформатизації. Аналізуються теоретичні напрацювання таких розробників концепції мережевого суспільства, як Баррі Уеллман, Ян ван Дайк та Мануель Кастельс. Основна увага приділяється теорії мережевого суспільства, запропонованій М. Кастельсом, зокрема здійснюється спроба виділення ключових понять мережевої парадигми. Акцентується на відсутності загальноприйнятого категоріально-понятійного апарату мережевої парадигми. Підкреслюється, що концептуалізація мережевої теорії суспільства надає можливість осмислення горизонтальної соціальної організації як такої, що зумовлює специфіку функціонування основних сфер суспільного життя, в тому числі освітньої сфери. Окреслюються основні, найбільш очевидні риси мережевого суспільства, зокрема такі, як гнучкість, масштабованість, живучість, включення / виключення. Мережеве суспільство представляється як суспільство, в якому соціальні відносини організовані навколо мереж, інформація створює технологічну основу, а інформаційна епоха виступає історичним контекстом, в якому, власне, виникає і розвивається це суспільство. Окрема увага приділяється аналізу можливостей застосування останньої версії мережевої теорії Мануеля Кастельса до вивчення системи сучасної освіти. Визначаються напрямки подальших наукових розвідок з обраної проблематики, зокрема необхідність акцентувати увагу на деструктивних аспектах мережевих технологій.
Посилання
Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Київ. 1996. С. 194-251. URL: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/bell.html
Войнова Е. О. Концепція мережевого суспільства як структурно-функціоналістська основа теорії електронної демократії // Політикус: наук. журнал. 2021. № 1. С. 12-19. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/11877
Грущинська Н. Міжнародна конкуренція як чинник формування інформаційного суспільства в умовах необхідності безпеки національної економіки // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини. 2014. № 14. С. 25-29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnum_2014_14_7
Гурова І. В. Мережеве суспільство як новітній глобальний проєкт розвитку людства // Collective monograph: "Humanistic expertise as a strategy for developing the future culture". Baltija Publishing. 2022. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-262-3-3
Данько Ю. А. Соціальні мережі як форма сучасної комунікації: політологічний вимір: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2015. 20 с. URL: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/2060
Капустіна Н. Б. Мережеве суспільство: введення в концептуальні основи теорії М. Кастельса // Правове життя сучасної України: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 15 травня 2020 р.) / відп. ред. М. Р. Аракелян. Одеса : Гельветика, 2020. Т. 1. С. 21-24. DOI: https://hdl.handle.net/11300/12680
Кравченко Т. О. Аксіологічний аспект інформаційно-мережевої парадигми // Філософія науки: традиції та інновації: науковий журнал. Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. 2014. № 1 (9). С. 53-63. URL: https://library.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/04/FN_---19_2014.pdf
Найдьонов О. Г. Формування нового типу символічного мислення у мережевому суспільстві // Гілея: науковий вісник. 2017. Вип. 123. С. 184-188. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2017_123_46
Рижак Л. Мережеве суспільство: виклики соціальній консолідації // Вісник Львівського університету. 2016. № 18. С. 28-36. URL: http://fs-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/18_2016/5.pdf
Barney D. The Network Society. 2013. Germany: Polity Press.
Bell D. The coming of post-industrial society // Social Stratification, Class, Race, and Gender in Sociological Perspective. 2019. Second Edition. Routledge, pp. 805-817.
Borja J. and Castells M. Local and Global. London: Earthscan. 1997.
Castells M. The information age // Economy, society and culture. 1996. Vol. 1. Blackwell, Oxford.
Castells M. The rise of the network society. Blackwell, Oxford. 1996.
Castells M. Economy, society and culture: Network society and on the power of identity. Blackwell, Oxford. 1997.
Castells M. End of Millennium. Blackwell, Oxford. 1998.
Castells M. Materials for an exploratory theory of network society // The British Journal of Sociology. 2000. №51. Рр. 5-24. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-4446.2000.00005.x
Castells M. Informationalism, networks, and the network society: a theoretical blueprint. The network society: a cross-cultural perspective. UK: Edward Elgar Pub. 2004. Рр. 2-45. URL: http://socium.ge/downloads/komunikaciisteoria/eng/Castells%20Manuel%20The%20Network%20Society.pdf
Castells M. The Network Society: from Knowledge to Policy // M. Castells, G. Cardoso (eds.). The Network Society: From Knowledge to Policy. Washington (DC), 2005. Pр. 3-21.
Castells M. The Network Society Revisited // American Behavioral Scientist. 2023. №67(7), Pр. 940-946. DOI: https://doi.org/10.1177/00027642221092803
Craven P., Wellman B. The network city // Sociological inquiry, 1973. №43(3‐4). Pр. 57-88.
Derrida J. Of grammatology. Johns Hopkins University Press, Baltimore, MD. 1967.
Foucault M. The order of things: An archaeology of the human sciences. Pantheon Books, New York. 1996.
Inkelas A. What is sociology? Prentice-Hall, Englewood Cliffs. NJ. 1966. Pр. 234-237.
Laurillard D. Teaching as a design science: Building pedagogical patterns for learning and technology. Routledge. 2013.
Marginson S. The dream is over: The crisis of Clark Kerr’s California idea of higher education. University of California Press. 2016.
Marginson S. Globalisation and higher education: Theoretical insights for innovative research. In J. C. Shin & P. Teixeira (Eds.). Encyclopedia of International Higher Education Systems and Institutions. Springer. 2018.
Marx K. Capital: A critique of political economy, volume 1. International Publishers, New York. 1867.
Marx K., Engels F. The communist manifesto. International Publishers, New York. 1848.
Mazlish B. The Fourth Discontinuity: The Co-evolution of Men and Machines. New Haven, CT: Yale University Press. 1993.
Mokyr J. The Lever of Riches: Technological Creativity and Economic Progress. Oxford: Oxford University Press. 1990.
Morgan L. H. Ancient society. Henry Holt and Company. 1877.
Parsons T. The social system. Free Press, New York. 1964.
Selwyn N. Distrusting educational technology: Critical questions for changing times. Routledge. 2014.
Spencer H. First principles. Williams and Norgate, London. 1862.
Spengler O. The decline of the West. Knopf, New York. 1918.
Toffler A. The third wave. William Morrow, New York. 1980.
Toynbee A. J. A study of history. Oxford University Press, London. 1934-1961.
UNESCO. Education in a post-COVID world: Nine ideas for public action. 2021. Retrieved from URL: https://unesdoc.unesco.org
Van Dijk J. De Netwerkmaatschappij, Sociale Aspecten van Nieuwe Media, Derde, herziene druk, Houten / Diegem, Bohn, Stafleu Van Loghum 1991. P. 260.
Waller R. Networks and equity in higher education. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2020. 17(14), 1-12.
Wallerstein I. The modern world-system I: Capitalist agriculture and the origins of the European world-economy in the sixteenth century. Academic Press, New York. 1974.
Williamson B., & Hogan A. Commercialisation and the pandemic: EdTech and global education policy. Educational Review. 2020. 73(4), 501-519.
