Можливості та перспективи застосування ситуаційного підходу до аналізу колективної соціальної дії

Анотація

У статті обґрунтовується можливість застосування ситуаційного підходу до вивчення колективної соціальної дії як події, що відбувається у конкретній ситуації. Підкреслюється, що в межах ситуаційного підходу акцентується увага на ситуаційних відмінностях тих чи інших колективних соціальних дій, а також на відмінностях, що притаманні одному і тому ж різновиду колективної соціальної дії у різних соціокультурних умовах її актуалізації. Зазначається, що головною умовою ефективного застосування ситуаційного підходу до вивчення колективних соціальних дій є можливість аналізу конкретної ситуації, в якій ці дії відбуваються. Наголошується, що практична
значущість застосування ситуаційного підходу до інтерпретації колективних соціальних дій полягає у тому, що його результати можуть бути використані для моделювання таких дій з врахуванням динаміки ситуацій, в яких вони розгортаються. Перспективи та особливості застосування ситуаційного підходу до вивчення колективних дій розкриваються на прикладі волонтерства як публічно орієнтованої колективної соціальної дії. Акцентуються відмінності волонтерського руху в різних соціальних ситуаціях, зокрема в умовах миру (на прикладі волонтерів Євро-2012) та в умовах
війни (на прикладі волонтерів, що допомагають українській армії). Наводяться показники, за якими був здійснений компаративний аналіз цих відмінностей, а саме: критерії відбору учасників волонтерського руху; технології їхнього відбору; соціальний склад груп волонтерів; розподіл праці між волонтерами; стан організації та самоорганізації; система підготовки волонтерів; взаємодія волонтерів з державними установами; форми, види і способи надання волонтерами соціальних послуг. Доводиться, що та чи інша соціальна ситуація зумовлює відмінності у мобілізації учасників певних колективних дій.