Лінія розмежування на Донбасі: кордон між «своїми» чи з «чужими»?

Анотація

У статті розглядаються територіальні зміни, викликані війною на Сході України та їхнє сприйняття населенням зони конфлікту. Військовий конфлікт визначається як «заморожений». Доводиться, що війна фрагментувала соціальний простір суспільства. Стійкої реальності набула лінія розмежування (атрибут усіх «заморожених» конфліктів) між підконтрольними та непідконтрольними уряду територіями Луганської та Донецької областей. Вона наразі частково виконує функції державного кордону, обмежуючи поля іституціного виливу України та ЛНР/ДНР і РФ. Це по-новому структурує життєві практики мешканців цього регіону. На основі результатів дослідження в Луганській області доводиться, що лінія розмежування порізала життєвий простір мешканців області, розділивши простори їхнього існування на простір, з яким індивід пов’язує свої перспективи (перспективний простір, Батьківщина), в якому він реалізується і забезпечує своє життя, заробляє (інституційний простір), та простір, в якому він живе (повсякденний простір). Лінія розмежування не сприймається мешканцями області як кордон, що розділяє «своїх» і «чужих». Це тимчасовий бар’єр між «своїми». Мешканці регіону продовжують себе бачити однією спільнотою, сподіваючись на мирне вирішення конфлікту і об’єднання територій. Показано, що політика України стосовно квазідержавних утворень (ЛНР/ДНР) в цілому не відрізняється від політики інших метрополій у «заморожених конфліктах». Ізоляція непідконтрольних територій, відкладення вирішення ситуації, що склалася, може в перспективі лише ускладнювати знаходження компромісу, а пропаганда з обох сторін буде лише поглиблювати розкол.