(Не)протестні орієнтації населення України: конструювання соціологічних індексів
Ключові слова:
протестна/непротестная орієнтація, готовність до протестів, конвенціональна та нековенціональна політична участь, багатовимірний аналіз відповідностей, соціологічний індексАнотація
У статті представлений огляд підходів до побудови соціологічних індексів політичного протесту. Перший підхід включає підвищення потужності шкали шляхом приписування альтернативам запитань певних балів. Вагові коефіцієнти можуть визначатися дослідником, експертами або на підставі багатовимірного статистичного аналізу. Другий підхід передбачає побудову індексу на основі простої, незваженої суми відповідних альтернатив.
Встановлено, що готовність до протестів можна охарактеризувати як з точки зору різноманіття вибору протестних дій, так і з точки зору конвенціональної та неконвенціональної форм політичної участі. Розглянуто структуру взаємозв'язків емпіричних індикаторів протестних настроїв та участі в Євромайдані. Запропоновано інтегральні індекси, отримані шляхом перекодування шкал, що характеризують (не)протестні орієнтації: індекс протестної орієнтації, індекс непротестної орієнтації, індекс невизначеності щодо орієнтації на протест/відмову від протесту.
Для дослідження взаємозв'язків між чотирма змінними використано множинний аналіз відповідностей, вимірювання внутрішньої узгодженості шкал індексів – коефіцієнт Альфа Кронбаха. Емпіричною базою дослідження слугували дані вивчення громадської думки «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», проведеного Інститутом соціології НАН України в 2014 році.
