Особливості комунікації в соціальній роботі в умовах пандемії Covid-19

Анотація

В статті представлено дослідження комунікації як способу міжособистісної та міжгрупової взаємодії, як джерела активності людини, яке проявляється у пошуку інформації, повідомленні своїх думок, переживань та способу сповіщати про допомогу. Досліджується роль соціальної комунікації в сучасному суспільстві. В статті наголошується на зростанні ролі соціальної роботи при виникненні кризових ситуацій в суспільстві як ресурсу, в якому міститься своєчасна, професійна, достовірна інформація. В статті представлена інформація про те, як змінився комунікативний процес в межах соціальної роботи в умовах пандемії Covid-19: перехід на дистанційний режим спілкування, поява нових «пандемічних» функцій в діяльності фахівців, поява нових та загострення старих соціальних проблем суспільства. Наводиться статистика щодо соціальних працівників, які працюють в посиленому режимі в період карантину для надання соціальних послуг (матеріальних, психологічних, юридичних та ін.) клієнтам. Особливо це такі групи клієнтів, як люди похилого віку, ветерани війни та праці, люди з особливими потребами, діти та інші вразливі групи. Автори звертають увагу на те, що в умовах карантинних обмежень частина традиційних джерел комунікації втратила свою ефективність та актуальність, разом з тим потреба в інформації навпаки значно зросла. Виділяються декілька напрямків комунікативної взаємодії, які стають все більш актуальними в межах соціальної роботи: створення інтернет спільнот, on-line оформлення документів, проведення on-line консультацій, тренінгів, супервізії тощо.