Особливості забезпечення цивільного захисту в контексті реформи місцевого самоврядування в Україні

Анотація

Мета статті полягає у дослідженні теоретичних та законодавчо-нормативних засад забезпечення цивільного захисту в умовах реформування місцевого самоврядування в Україні. Аналізуючи й узагальнюючи наукові праці багатьох учених, положення нормативно-правових актів, досліджено основні функції органів місцевого самоврядування в забезпеченні цивільного захисту населення. Проведено детальну оцінку нормативно-правової бази з цивільного захисту населення. Досліджено проблемні питання в системі державного управління цивільним захистом населення територіальних громад, а також визначено основні функціональні повноваження органів місцевого самоврядування.
На основі результатів дослідження запропоновано структуру територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту, керівником якої є голова об’єднаної територіальної громади. Розроблено організаційну структуру цивільного захисту об’єднаної територіальної громади, до складу якої входять голова об’єднаної територіальної громади, структурний підрозділ з питань цивільного захисту, місцева пожежнорятувальна частина, добровільні пожежні формування, спеціалізовані служби цивільного захисту.
Проведено порівняльний аналіз співвідношення кількості пожежних до кількості населення у країнах світу. В Україні кількість пожежних від загальної кількості населення складає 0,10% (для порівняння в Австрії – 3,96%, Чехії – 3,45%, Швеції – 2,81%). Розрахункова потреба у пожежних для України становить 300000 осіб, що обумовлює необхідність створення громадами місцевих пожежних команд (додаткова 1860 команд, 24 тис. осіб) та розвитку руху добровільних пожежних.
Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є аналіз, систематизація та узагальнення інформаційних матеріалів щодо функціонування систем цивільного захисту на місцевому рівні у різних країнах світу.