Саморегуляція як метод досягнення психологічного благополуччя

Анотація

Статтю присвячено проблемам саморегуляції та психологічного благополуччя. Саморегуляція розуміється як усвідомлений процес психічної активності людини з побудови, підтримці та управління своєю довільною активністю, яка спрямована на досягнення цілей. Психологічне благополуччя трактується як сукупність особистісних ресурсів, які забезпечують гармонійність взаємин у системі «суб’єкт-середовище». Розглянуто актуальність дослідження феномену саморегуляції, наведені приклади зарубіжних та вітчизняних досліджень, висвітлені основні наукові положення з проблем саморегуляції та психологічного благополуччя. Наголошено на необхідності в подальших теоретичних та експериментальних дослідженнях феномена саморегуляції.