Можливості застосування когнітивно-поведінкової терапії для досягнення ремісій при алкогольній залежності

Анотація

Актуальність.

Проблема зловживання психоактивними речовинами та пошуку ефективних засобів для його лікування залишається гостро актуальною темою в сучасній психіатрії та наркології. На сьогоднішній час когнітивно-поведінкова терапія при застосуванні до пацієнтів з алкогольною залежністю виявляється одним із найбільш перспективних методів лікування. Цей метод лікування спрямований на запобігання та мінімізацію рецидиву.

Метою даної роботи було вивчити можливості застосування когнітивно-поведінкової терапії для досягнення ремісій при алкогольній залежності.

Матеріали та методи: було проаналізовано сучасні літературні наукові дані стосовно питань показників ефективності лікування алкогольної залежності, розуміння поняття ремісії та її прогностичних факторів, профілю особистості залежних осіб, та безпосередньо застосування когнітивно-поведінкової терапії для досягнення ремісій при алкогольній залежності.

Результати. Аналіз літературних даних показав, що для оцінки ефективності лікування алкогольної залежності мають значення тривалість, стійкість та якість ремісій. При сформованій ремісії прогностичне значення мають такі фактори, як тривалість протиалкогольної терапії, стресостійкість, профіль особистості залежного та підтримуюча терапія. Когнітивно-поведінкова теорія розглядає залежність від алкоголю як неадекватний спосіб впоратися з проблемами або потребами. Когнітивно-поведінкова терапія при алкогольній залежності застосовує стандартний набір методів, навчальних копінг-стратегій, які враховують ідентифікацію та специфічність ситуацій, коли зустрічається невідповідність копінга, а також навчання, моделювання, рольові ігри та поведінкові репетиції. Ці методи призначені не тільки для того, щоб підвищити рівень когнітивного і поведінкового копінга, але і для полегшення сприйняття зовнішніх впливів і поліпшення адаптації в стресових ситуаціях. Навчання копінг-навичкам для подолання їх дефіциту, усунення чинників, які можуть перешкоджати подоланню зриву і забезпечення їх адекватного застосування на практиці є необхідною умовою ефективного застосування когнітивно-поведінкової терапії. Методи цього виду терапії дозволяють показати пацієнтові, що соціальне навчання грає важливу роль в розвитку ригідного мислення і неадаптивної поведінки та призначені для вироблення і зміцнення самоконтролю.

Висновки. Таким чином, аналіз літературних джерел показав, що когнітивно-поведінкова терапія залежних – це короткостроковий, структурований метод психотерапії, спрямований на розвиток навичок контролю над адиктивною поведінкою у хворих із залежністю від алкоголю в умовах формування і підтримання ремісії.