РОЗУМІННЯ ЛЮДСЬКОЇ ДИВІДУАЛЬНОСТІ В ПОЛІТИЧНОМУ МЕТАМОДЕРНІЗМІ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-66-3Ключові слова:
дивід(уум), дивідуальність, політичний метамодернізм, постмодернізм, трансіндивід, Ханзі ФрайнахтАнотація
Представлено розуміння дивідуальної природи особистості з погляду політичного метамодернізму Ханзі Фрайнахта. Він послуговується трансперсональною перспективою, в центрі якої стоїть (трансін)дивід – член більш розвинених та ускладнених суспільств. Проаналізовано монографічні праці автора на предмет використання концепції дивід(уум), яка була сформована у постмодерні і запозичена теоретиками метамодерну.
Тож в роботі представлена спроба осмислити багатогранність дивіду та дивідуальності поза постмодерним дискурсом. Дивідуальність концептуалізовано як суб’єктність, що синтезована на межі колективного та індивідуального з урахуванням впливу постмодерної цифровізації у поєднанні з трансперсональним поглядом на людську соціальність.
Дивідуація є новітньою формою суб’єктивації, яка перетворює індивіда на дивіда. Продемонстрована відмінність розуміння дивіду(альності) у політичному метамодернізмі та постмодернізмі. Проаналізовано теорію дивідуації, основи якої простежуються у працях Ханзі Фрайнахта.
Запропоновано визначення «дивідуалізму». «Дивідуалізм» представлено як траєкторією згуртовування у «суспільстві-слухачеві», члени якого разом розвиваються духовно та психологічно. «Дивідуалізм» включає в себе не лише можливість (ін)дивіда наділяти своє життя сенсом, але й робити це з урахуванням взаємопов’язаності зі спів-громадянами та сплетеності їхнього буття.
На противагу умовно негативному розумінню дивіда, яке висувають постмодерністи, описано потенційно позитивні риси, які можуть бути притаманні дивіду в тому випадку, якщо (ін)дивіду вдасться пізнати, впорядкувати і реалізувати свою дивідуальність. Пізнання власної дивідуальності вважається непростим завданням, але сприятливим для впорядкування наявних «Я-образів», або ж для їхнього увиразнення.
Насамкінець наведено міркування щодо ризикованості потрапляння у пастку тупикової практики інтегрування непоєднуваних проявів людської (ін)дивідуальності.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
