ЛЕО ШТРАУС: КРИТИКА ПОЛІТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ ГЕҐЕЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-2Ключові слова:
політична наука, класична політична філософія, історицизм, релятивізм, прогресизм, фіналізм, письмо між рядківАнотація
Стаття присвячена критиці Лео Штраусом політичної філософії Геґеля. Автор вважає цю тему актуальною в контексті кризи сучасної політичної науки. Для осмислення причин і характеру цієї кризи необхідно звернути увагу на деякі альтернативні філософсько-політичні теорії ХХ сторіччя. Філософія політики Лео Штрауса є саме такою альтернативною теорією. Штраус виступив з радикальною критикою модерної політичної філософії, яку розглядав як важливу складову частину проєкту модерної цивілізації. Штраус вважає, що Геґель став одним із найвизначніших філософів, який брав участь у створенні сучасної науки та всього сучасного світу. Автором розглядаються основні критичні аргументи Штрауса, оцінюється їхня обґрунтованість та їхнє значення для штраусіанської консервативної революції у філософії. Особливу увагу автор приділяє питанню про роль Геґеля в розриві з класичною політичною філософією. Штраус звинуватив Геґеля в тому, що той здійснив всі основні кроки, які привели до цього розриву. Геґель, як стверджує Штраус, провів секуляризацію політичного мислення, що привело до втрати універсальних християнських цінностей. Наслідком цієї секуляризації стало домінування позитивізму в політичній філософії. Геґелівська філософія історії, вважає Штраус, є релятивізмом. Історицизм і прогресизм Геґеля є суперечними і непослідовними. Крім того, Штраус звинувачує Геґеля у відмові від філософського езотеричного мистецтва письма. У статті звертається увага на те, що, попри критичне ставлення до Геґеля, Штраус визнавав його значення і вважав Геґеля видатним мислителем свого часу. Геґелівську філософію Штраус розглядав як своєрідну проміжну ланку між класичною філософією і сучасним позитивізмом. Автор робить висновок, що для Штрауса критика геґелівської політичної філософії стала важливим елементом його проєкту реставрації класичної політичної філософії. У статті використано маловідомі матеріали лекцій Штрауса 1958 і 1965 року.
Посилання
Altmann, W. (2007). Leo Strauss on “German Nihilism”. Learning the Art of Writing. The Journal of the History of Ideas, 68(4), 587–612. DOI: https://doi.org/10.1353/jhi.2007.0032.
Fuller, T. (2014). Allies, not Enemies. The Review of Politics, 76(4), 674–676. DOI: https://doi.org/10.1017/S0034670514000643.
Hegel, G. W. F. (1935). Philosophy of History. (A. M. Voden, Trans.). In G. W. F. Hegel, The Collected Writings in 14 Volumes (Vol. 8). Moscow; Leningrad: Publishing House Partiynoe. (Original work published 1837). (In Russian).
Hegel, G. W. F. (1932). Lectures on the Philosophy of History. (B. G. Stolpner, Trans.). In G. W. F. Hegel, The Collected Writings in 14 Volumes (Vol. 10). Moscow; Leningrad: Publishing House Partiynoe. (Original work published 1837). (In Russian).
Karivets, I. V. (2010). Leo Strauss On Reading and Interpretation of Esoteric Texts. Paddkhati, 5. Retrieved from https://7promeniv.com.ua/naukovi-doslidzhennia-v/mizhdystsyplinarnyi-zhurnal/66-2010-vypusk-4/86-ihor-karivets-leo-shtraus-pro-chytannia-ta-tlumachennia-ezoterychnykh-tekstiv.htm. (In Ukrainian).
Kojève, A. (1990). Le Concept, le Temps et le Discours. Paris: Éditions Gallimard. (In French).
MacDonald, S., & Craig, B. (2014). Recovering Hegel from the Critique of Leo Strauss: The Virtues of Modernity. Lanham: Lexington Books.
Pangle, T. (2006). Leo Strauss: An Introduction to His Thought and Intellectual Legacy. Baltimore: The Johns Hopkins University Press.
Pippin, R. (1993). Being, Time, and Politics: The Strauss-Kojève Debate. History and Theory, 32(2), 138–161. DOI: https://doi.org/10.2307/2505349.
Rosen, S. (2006). Leo Strauss in Chicago. Daedalus, 135(3), 104–113. DOI: https://doi.org/10.1162/daed.2006.135.3.104.
Schlie, M. (2013). Words without Desire: Strauss, Hegel, and Political Violence. The Review of Metaphysics, 66, 519–544.
Shevchuk, D. (2010). The Problem of Revival of Classical Tradition in Contemporary Political Philosophy: Hannah Arendt, Leo Strauss. Scientific Notes of the National University “Ostroh Academy”. Ser.: Philosophy, 6, 12–19. (In Ukrainian).
Strauss, L. (2000). An Introduction to Political Philosophy. (M. Fetisov, Trans.). Moscow: Logos; Praxis. (Original work published 1959). (In Russian).
Strauss, L. (2006). On Tyranny. (A. A. Rossius & A. M. Rutkevich, Trans.). Saint-Petersburg: Saint-Petersburg University Publishing House. (Original work published 1947). (In Russian).
Strauss, L. (2007). Natural Right and History. Moscow: Vodolei Publishers. (Original work published 1953). (In Russian).
Strauss, L. (1952). Persecution and the Art of Writing. Chicago: University of Chicago Press.
Strauss, L. (1954). On a Forgotten Kind of Writing. Chicago Review, 8(1), 64–75. DOI: https://doi.org/10.2307/25293010.
Strauss, L. (1999). German Nihilism. Interpretations, 26(3), 353–378.
Strauss, L. (2019a). Leo Strauss on Hegel. (P. Franco, Ed.). Chicago: University of Chicago Press. DOI: https://doi.org/10.7208/chicago/9780226640716.001.0001.
Strauss, L. (2019b). Lectures on Hegel’s Political Philosophy. (P. Franco, Ed.). Chicago: Department of Political Science, The University of Chicago.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
