ШЛЯХ ДУХОВНОГО СТАНОВЛЕННЯ У ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЙНИХ ПОГЛЯДАХ ПРЕДСТАВНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І РАННЬОМОДЕРНОЇ ДОБИ В КОНТЕКСТІ ВЧЕННЯ ПРО ТЕОЗИС
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-13Ключові слова:
самопізнання, обоження, теозис, синергія, благодать, ісихазмАнотація
У статті авторка намагається проаналізувати бачення шляху духовного становлення у філософських і релігійних поглядах представників українського середньовіччя та ранньомодерного періоду в контексті вчення про теозис. Відзначається, що доктрина обоження вважається основною для богослов’я святості. Теозис, суть якого полягає у відновленні людиною в собі Божого образу та його подоби, – це головна життєва мета з позицій Східної Церкви. Адже поєднання людської та Божественної сутності відкриває шлях до Бога. Як стан суб’єктивного досвіду людської особистості теозис розглядається в ісихазмі, який тлумачить його як синергію – взаємодіючу комбінацію енергій людини і Бога. Шлях до пізнання Бога пов’язаний з аскетичною відмовою від світського, а шлях до єднання з Ним – з поєднанням в людині Божественної та людської природ. Послідовники ісихазму вважають, що теозис – це переживання суб’єктивного досвіду людської особистості, синергія – взаємодіюче поєднання енергії людини і Бога. Головне завдання аскези – стяжання благодаті. Саме в ній розчиняється воля людини в процесі трансформації людської істоти. Вчення теозису мало вплив на формування теократичної ідеї в культурі Русі, в якій любомудріє відіграє важливу роль в усвідомленні себе як образу Божого. Проаналізувавши погляди представників українського середньовіччя та ранньомодерної доби на шлях духовного становлення людини, авторка доходить висновку, що характерним для них було бачення обоження як наближення людини до Бога через самопізнання й моральне вдосконалення. Teoзис – це кінцевий результат на шляху духовного зростання для представників філософської думки середньовіччя та раннього модерну, які глибокого значення надавали здобуттю внутрішнього містичного досвіду та прагнули до стану переживання духовного екстазу як кінцевої мети в містичному прямуванні до обоження.
Посилання
Babiy, V. (2013). The Doctrine of Theosis (Deification) in the Works of St. Simeon the New Theologian: Christological and Pneumatological Aspect. (PhD Thesis). Kyiv: Kyiv Orthodox Theological Academy of the Ukrainian Orthodox Church of the Kyiv Patriarchate. (In Ukrainian).
Batsevych, F. (2000). Ways of Development of Philosophy of Language in Eastern Slavs: Byzantine and South Slavic Influences. Problems of Slavic Studies, 51, 143–148. (In Ukrainian).
Bobrova, A. (2014). The Paradox of Knowing God in Dionysius the Areopagite: Apophatics and Cataphatics, Knowledge and Ignorance. In The Days of Science of the Faculty of Philosophy (Kyiv, April 15–16): Intern. Conference Proceedings (Part 1, pp. 7–10). Kyiv: Kyiv University Publishing and Printing Center. (In Ukrainian).
Сhornomorets, E. М. (2019). Theoretical Foundations of Christian Neoplatonic Aesthetics of Maximus the Confessor: Historical and Philosophical Analysis. (PhD Thesis). Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University. (In Ukrainian).
Creativity of the Saints of Our Father Athanasius the Great, Archbishop of Alexandria (Part 1, 2nd edition). (1902). Sergiyev Posad: Holy Trinity St. Sergius Lavra, Own Publishing House. (In Russian).
Dionysius the Areopagite. (2002). Writings on the Church Hierarchy (With Interpretations of Maxim the Confessor). (G. M. Prokhorov, Trans.). Saint Petersburg: Aleteia. Retrieved from https://azbyka.ru/otechnik/Dionisij_Areopagit/sochinenija/3#note1017_return.
Doichyk, M. (2019). The Idea of Dignity: from Antiquity to Modernity (Historical-Philosophical Analysis). (Doctoral Thesis). Dnipro: Oles Honchar Dnipro National University. (In Ukrainian).
Dojchyk, M. (2004). Ethic-anthropological Ideas of Ukrainian Renaissance Humanism (the End of the XVI – One Third of the XVII Centuries). (PhD Thesis). Kyiv: Taras Shevchenko National University. (In Ukrainian).
Florovsky, G. (2005). Eastern Fathers of the Church. Moscow: AST. (In Russian).
Glushchenko, A. (2013). The Importance of the Anthropology of the Monk Maximus the Confessor for Modern Orthodox Apologetics. Kyiv: Publishing Department of the Ukrainian Orthodox Church. (In Russian).
Hilarion. (1954). Deification of Human. The Purpose of Human Life. Theological Studio. Winnipeg: Ukrainian Scientific Theological Society. (In Ukrainian).
Kendus, O. (2010). Self-reflection of Personality in the Philosophical and Religious Worldview of the Ukrainian Clergy. Socio-humanitarian Problems of Human, 4, 71–79. (In Ukrainian).
Khoruzhiy, S. (2005). Essays on Synergistic Anthropology. Moscow: Institute of Philosophy, Theology and History of St. Thomas. (In Russian).
Kletsova, S. (2003). Traditions of Mysticism in the Context of Ukrainian Christian Philosophy of the Late XVI – Early XVII Centuries. Science. Religion. Society, 4, 40–45. (In Ukrainian).
Kopystensky, Z. (1878). Palinodia. In Russian Historical Library, published by the Archaeographic Commission (Vol. 4. Monuments of Polemic Literature in Western Russia, Book 1, pp. 313–1200). Saint Petersburg: A. Tranchel’s Publishing and Chromolithography House. (In Russian).
Kralyuk, P. M. (2007). Meletius Smotrytsky and the Ukrainian Spiritual and Cultural Revival of the Late XVI – Early XVII Centuries. Ostrog: Ostroh Academy National University Publishing House. (In Ukrainian).
Kyrychok, O. (2017). Writing of Kyiv Rus as a Political Phenomenon (Historical and Philosophical Analysis). (Doctoral Thesis). Kyiv: H. S. Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine. (In Ukrainian).
Levchenko, N. (2018). Biblical Hermeneutics in Ancient Ukrainian Literature. Kharkiv: Maidan. (In Ukrainian).
Lysenko, A. (2016). The “Tabor Light” as a Semantic Orthodox Ideal of Man. (PhD Thesis). Zhytomyr: Zhytomyr State University named after Ivan Franko. (In Ukrainian).
Mozhovyy, I. P. (2009). Neoplatonism and Patristics, or Light in the Twilight of Great Civilization. Sumy: Ukrainian Academy of Banking of the National Bank of Ukraine. (In Ukrainian).
Nenya, H. (2006). The Mystic Experience and Practice in the Concept of Goddening (the Historic and Philosophical Analysis of the Hesychasm Tradition). (PhD Thesis). Kyiv: The Institute of Philosophy named after H. S. Skovoroda of the National Academy of Sciences of Ukraine. (In Ukrainian).
Origen. (2008). On the Beginnings. Saint Petersburg: Amphora (Library of Alexandria). (In Russian).
Palamas, G. (2006). One Hundred and Fifty Chapters. Krasnodar: Text. (In Russian).
Rev. John of Damascus. (2003). The Exact Statement of the Orthodox Faith. Moscow: Sretensky Monastery’s Publishing House. (In Russian).
Rev. Maxim the Confessor. (2010). Questions and Perplexities. (D. A. Chernoglazov, Trans.). Moscow: Deserts of the New Athenian Russian Panteleimon Monastery. (In Russian).
Rev. Simeon New Theologian. (2010). Come, True Light: Selected Hymns. Saint Petersburg: Oleg Abyshko’s Publishing House. (In Russian).
Sandyga, O., & Kletsova, S. (2007). Ecological Intention of Two Paradigms in the Ukrainian Philosophy of the End of the 16th – the Beginning of the 17th Centuries. Multiversum, 60, 124–134. (In Ukrainian).
Sidorina, E. (2014). Philosophical Experience of Human Comprehension in Hesychasm. In The Days of Science of the Faculty of Philosophy (Kyiv, April 15–16): Intern. Conference Proceedings (Part 1, pp. 50–53). Kyiv: Kyiv University Publishing and Printing Center. (In Ukrainian).
Smolyatych, K. (2002). The Message was Written by Clement, Metropolitan of Russia, to the Priest Tommy and Interpreted by the Monk Athanasius. In The Golden Word. Textbook. Ukraine-Russia of the Middle Ages IX – XV Centuries (pp. 153–157). Kyiv: Aconite. (In Ukrainian).
Smotrytsky, G. (1587). The Key to the Kingdom of Heaven. Ostrog. Retrieved from http://litopys.org.ua/suspil/sus11.htm. (In Ukrainian).
Smotrytsky, M. (1987). Trenos, or Lamentation of the Only Holy Local Apostolic Eastern Church with an Explanation of the Dogmas of the Faith, First Translated from Greek into Slavic, and Now from Slavic into Polish by Theophilus Orthologus, the Son of the Same Holy Eastern Church. In Ukrainian literature of the XVII century (pp. 67–107). Kyiv: Naukova dumka. (In Ukrainian).
Tereshchenko, T. N. (Ed.). (2008). Symphony on the Creations of St. Gregory the Theologian. Moscow: Dar. (In Russian).
Tranquillion-Stavrovetsky, K. (1988). Mirror of Theology. In Ukrainian Poetry of the XVII Century: Anthology (First Half). Kyiv: Radianskyi Pysmennyk. (In Ukrainian).
Turovsky, K. (1956). The Story of Cyril the Sinful Monk to Vasily the Hegumen Pechersky about a Man in a White Robe, and About Monasticism, and About the Soul, and About Repentance. In D. S. Likhachev (Ed.), Works of the Department of Old Russian Literature (Vol. 12, pp. 348–354). Moscow; Leningrad: Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR. (In Russian).
Turovsky, K. (1958). The Same Sinful Monk is a Word about the Relaxed, from Being and from the Evangelic Tales, in Week 4 after Easter. In D. S. Likhachev (Ed.), Works of the Department of Old Russian Literature (Vol. 15, pp. 331–335). Moscow; Leningrad: Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR. (In Russian).
Vyshensky, I. (1986). Works. Kyiv: Dnipro. (In Ukrainian).
Yatsyk, S. (Ed). (2018). Europe of Saints. Social, Political and Cultural Aspects of Holiness in the Middle Ages. Saint Petersburg: Aletheia. (In Russian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
