ЗОМБІ – ПЛОТЬ (ПОСТ)КАПІТАЛІЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-3Ключові слова:
зомбі, чуттєвість, (пост)капіталізм, споживання, плотьАнотація
Стаття присвячена розгляду образу зомбі у двох контекстах. По-перше – трансформації капіталістичних фігур виробництва і споживання. По-друге – трансформації бажання й чуттєвості. Розкриваються дві моделі суспільно-філософського тлумачення зомбі, пов’язані з розвитком капіталізму: споживач і пролетар. Вони торкаються дискурсу економічної кризи й відрази щодо «ірраціонального споживацтва» і дискурсу про експлуатацію робітника мертвою працею. Зазначається, що образ зомбі втілює тотальне відчуження, втрату суспільного зв’язку, який ґрунтується на емоційній близькості, інтимності й афективності. Фігура зомбі розглядається як протилежна просвітницькій моделі людського буття, яке характеризується принциповою множинністю, чутливістю й смаком, що стало підґрунтям ринкової економіки. Образ зомбі репрезентує страх розчинення людської багатоманітності в однаковості бажання й тілесності, що руйнується і постає як «те саме». Зомбі втілюють інстинктивність та інфекційність буття. Вони позначають «голе життя», ознаками якого є право їх вбивати або експлуатувати. З іншого боку, зомбі є втіленням споживчої вартості: пусте пост-капіталістичне, пост-пролетарське і пост-споживацьке «життя», зведене до чистої потреби. Фігура зомбі засвідчує внутрішнє протиріччя (пост)капіталізму: з одного боку, страх перед поновленням робочої сили, що вже не здатна працювати, а з іншого – страх перед втратою чуттєвого різноманіття, що призупиняє нескінченний процес споживання. Отже, страх перед зомбі є захисною реакцією щодо капіталістичного буття. З іншого боку, йдеться про таке налаштування свідомості, коли примус до праці й споживання спирається на страх перетворитися на зомбі, за наявності несвідомої готовності знищувати тих, кого капіталізм виключає як зомбі.
Посилання
Aristotle. (1981). On Generation and Corruption. (T. Miller, Trans.) In Aristotle, The Collected Writings in 4 Vols. (Vol. 3, pp. 379–440). Moscow: Mysl. (In Russian).
Bishop, K. W. (2010). American Zombie Gothic. The Rise and Fall (and Rise) of the Walking Dead in Popular Culture. Jefferson, London: McFarland & Company, Inc., Publishers.
Cameron, A. (2012). Zombie Media: Transmission, Reproduction, and the Digital Dead. Cinema Journal, 52(1), 66–89. DOI: https://doi.org/10.1353/cj.2012.0118.
Chubarov, I. (2014). The Excluded: Logic of Social Stigmatization in Popular Cinema. Logos, 5(101), 97–130. (In Russian).
Harman, C. (2010). Zombie Capitalism: Global Crisis and the Relevance of Marx. Chicago: Haymarket Books.
Hubner, L. (2017). Love, Connection and Intimacy in Zombie Short Fiction. In K. W. Bishop & A. Tenga (Eds.), The Written Dead: Essays on the Literary Zombie (pp. 40–52). Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, Inc., Publishers.
Hubner, L., Leaning, M., & Manning, P. (Eds.). (2015). The Zombie Renaissance in Popular Culture. New York: Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1057/9781137276506.
Jones, St. (2013). XXXombies: Economies of Desire and Disgust. In M. Balaji (Ed.), Thinking Dead: What the Zombie Apocalypse Means (pp. 1–15). New York: Lexington Books.
Land, N. (2012). Making it with Death: Remarks on Thanatos and Desiring-Production. In N. Land, Fanged Noumena. Collected Writings 1987–2007 (pp. 261–287). New York: Urbanomic. Sequence.
Larsen, L. B. (2017). Zombies of Immaterial Labor. Modern Monster and the Consumption of the Self. In S. J. Lauro (Ed.), Zombie Theory: A Reader (pp. 157–170). Minneapolis: University of Minnesota Press. DOI: https://doi.org/10.5749/j.ctt1pwt6zr.14.
Lauro, S. J. (Ed.). (2017). Zombie Theory: A Reader. Minneapolis: University of Minnesota Press. DOI: https://doi.org/10.5749/j.ctt1pwt6zr.
Le Camus, A. (1769). Médecine de L’esprit (Seconde Édition). Paris: Chez Ganeau.
Lloyd, H. M. (2018). Sade’s Philosophical System in its Enlightenment Context. Saint Lucia: Springer International Publishing; Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-97196-4.
Lloyd, H. M. (2013). The Discourse of Sensibility: The Knowing Body in the Enlightenment. In H. M. Lloyd (Ed.), The Discourse of Sensibility: The Knowing Body in the Enlightenment (pp. 1–23). New York; London: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-02702-9_1.
McGlotten, Sh., & Jones, St. (Eds.). (2014). Zombies and Sexuality. Essays on Desire and the Living Dead. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, Inc., Publishers.
Murphy, K. (Ed.). (2019). The Zombie Reader. University of Colorado; Boulder: Cognella, Inc.
Smyth, J. (2017). The Toxic University. Zombie Leadership, Academic Rock Stars and Neoliberal Ideology. Huddersfield: Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1057/978-1-137-54968-6.
Thacker, E. (2017). In The Dust Of This Planet. (A. Ivanov, Trans.). Horror of Philosophy in 3 Vols. (Vol. 1). Perm: HylePress. (Original work published 2011). (In Russian).
Thacker, E. (2005). The Global Genome. Biotechnology, Politics, and Culture. Cambridge, London: The MIT Press.
Woodard, B. (2017). Slime Dynamics. (D. Khamis, Trans.). Perm: HylePress. (Original work published 2012). (In Russian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
