Семіотична модель як інтертекстуальна інтерпретація «знаковості» художнього твору
Ключові слова:
семіотика, моделювання, літературна модель, константні елементи, перехідні елементи, інтерпретація, інтертекстуальністьАнотація
Статтю присвячено використанню семіотичного моделювання у процесі аналізу літературного твору. Беручи за основу праці видатного семіотика Ю. М. Лотмана, у статті розкривається «еволюція» трактування терміну «літературна модель», ступінь необхідності її виокремлення під час інтерпретації твору та надається класифікація можливих видів літературних моделей. Акцентуація уваги саме на дослідженні семіотико-культурологічної моделі обумовлена широкою популярністю в сучасному літературознавстві. Структурними елементами семіотичної моделі є константні та перехідні складові. Якщо під константами маються на увазі аналіз часового, психологічного та символічного просторів у творі, то перехідні вступають у екстраполяцію із сприйняттям об’єктивної дійсності і, таким чином, не завжди можуть бути досліджуваними у творах. Алгоритм практичного виявлення складових семіотичної моделі «життя-ярмарок» на основі творів української та англійської літератур доводять, що семіотичне моделювання є предметом ретельного теоретико-літературного вивчення.
