Роман «Спокута» Іена Мак’юена як зразок постмодерністської прози

Анотація

У статті розглядаються постмодерністські тенденції в художній прозі сучасного британського письменника Іена Мак’юена. Жанр роману окреслюється як психологічно-соціальний роман-симфонія, що ґрунтується на імагологічному модусі, різновекторному фокусуванні. Психологізм у Мак’юена виконує як імагогічну, так і характероутворювальну функцію, загострює увагу читача і позбавляє однозначності при аналізі тексту. У фіналі твору перед читачами постає постмодерністський текст, де домінантним стає образ автора-наратора, деміурга, котрий творить індивідуально-авторський міф. У романі проглядається цілий комплекс мотивів: екзистенційних (самотності, душі, порятунку, забуття, смерті), соціальних (злочину, родини, війни, батьків і дітей тощо), психологічних (спокути, «відсторонення»), кожен з яких константний протягом усього тексту. Розглядається жанровий зміст, аналізуються жанрові і стильові домінанти, система мотивів. Значна роль відводиться хронотопам, розглядається їх взаємозв’язок та ієрархія. Виокремлюються особливості індивідуального стилю письменника, а також його зв’язок із літературною традицією.