Історизм, метафізика, персонологія у некласичній епопеї В. Сорокіна «Телурія»

Анотація

В статті розглядаються темпоральні моделі художньої системи Володимира Сорокіна 2000-х – 2010-х років. Роман «Теллурія» в цьому контексті проаналізовано з точки зору епопейної поетики некласичного типу. Епічна структура наративу взаємодіє із медійним проектом автора, що інтегрує до романної оповіді додаткові проекції метаестетичної рефлексії. Центральний в романі образ-символ телурового гвіздка своєю антиномічністю постає художньо відповідним до гібридної структури епопейної оповіді та інтермедіального проекту.