Лінгвокреативні особливості публічного мовлення представників британської монархії (на матеріалі промов Королеви Єлизавети ІІ)

Анотація

У статті розглядаються еколінгвістичні особливості мовлення креативної дискурсивної особистості королеви Єлизавети ІІ. Взаємозв’язок індивідуальних творчих інтенцій із суспільним контекстом становить актуальну проблему еколінгвістики. Метою дослідження є аналіз застосування креативних засобів – лексичних, стилістичних та дискурсивних, вербальних й невербальних, що притаманні мовленню королеви Єлизавети ІІ, і, таким чином, визначення лінгвокреативості публічного мовлення британської монархії. З екологічної точки зору лінгвокреативність дискурсивної особистості реалізується в її творчій діяльності і є специфічною рисою, що експлікується у діалогічному процесі. Для аналізу комунікації було застосовано міждисциплінарну методологію як базис, у форматі якого креативна особистість зі своїм власним комунікативним стилем та почерком діє задля створення духовних цінностей. Індивідуальність стилю королеви Єлизавети ІІ полягає у соціально-психологічних, естетичних, філософських і художньо-філологічних проявах.  Публічні виступи королеви характеризуються збереженням традиційних національно-культурних норм спілкування і дотриманням формальних комунікативних конвенцій, що посилює інституційність  королівського дискурсу. Стаття розглядає маркери емоційного самовираження індивідуальної мовленнєвої ідентичності: разом з риторикою інституційного представництва з характерною вишуканістю стилю, підтримкою збалансованого стилю висловлювання, використанням церемоніальної лексики, інклюзивних займенників тощо, королева виступає з промовами, побудованими на особистих історіях та емоційних спогадах, в яких демонструє здатність до створення нових метафоричних образів, яскравого стилістичного наповнення. На основі асоціативних уявлень виникає мовна гра як форма лінгвокреативної діяльності, що пов’язана з навмисним порушенням мовних й мовленнєвих норм спілкування і спрямована на виконання певних функцій у комунікації.  Невербальні компоненти комунікації (жести, міміка, одяг тощо) формують цілісний комунікативний образ королеви Єлизавети ІІ як креативної дискурсивної особистості.