Комп’ютерне дослідження систем доставки ліків з радіонуклідними та флуоресцентними модальностями візуалізації. IV. Системи на основі альбуміну та гемоглобіну для доставки доксорубіцину
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-3-55Ключові слова:
наносистеми доставки ліків на основі білків, людський сироватковий альбумін, гемоглобін, доксорубіцин, комплекси технецію, інфрачервоні барвники, молекулярний докінгАнотація
Розробка мультифункціональних систем доставки лікарських засобів, що поєднують терапевтичні та діагностичні можливості, залишається одним із ключових викликів сучасної онкології. У даній роботі досліджено гібридні носії на основі сироваткового альбуміну людини та гемоглобіну (HSA-Hb) для доставки доксорубіцину (DOX), що містили радіонуклідні та флуоресцентні молекули-репортери. За допомогою методу молекулярного докінгу було проаналізовано взаємодію комплексів HSA-Hb із дванадцятьма радіофармпрепаратами на основі технецію-99m (99mTc), DOX та чотирма барвниками ближньої інфрачервоної (NIR) області. Результати показали, що гемоглобін суттєво розширює спектр зв’язування, забезпечуючи унікальні та високоаффінні сайти для кількох комплексів 99mTc (зокрема TcMEB та TcDIS), а також виступає основним матричним білком для DOX і NIR-барвників. Усередині субодиниць Hb були ідентифіковані два окремі сайти зв’язування DOX, що вказує на підвищену стабільність препарату та потенційну чутливість до гіпоксії пухлин. Флуоресцентні барвники, включно з метиленовим синім, індоціаніновим зеленим, AK7-5 та SQ1, демонстрували переважне зв’язування з Hb із більшою спорідненістю, ніж до альбуміну, що свідчить про кращу придатність для оптичної візуалізації. Важливо, що аффіність радіофармпрепаратів до альбуміну, а терапевтичних та діагностичних агентів – до гемоглобіну знижувала конкуренцію за сайти зв’язування та забезпечувала одночасну інтеграцію мультимодальних функцій в межах однієї наноплатформи. Отримані результати свідчать, що HSA-Hb наноносії є перспективнми кандидатами для створення новітніх тераностичних платформ, що поєднують ефективну доставку DOX з неінвазивним радіонуклідним та флуоресцентним моніторингом.
Посилання
C. Ferraro, M. Dattilo, F. Patitucci, S. Prete, G. Scopelliti, O. Parisi, F. Puoci, Pharmaceutics. 16, 1172 (2024) https://doi.org/10.3390/pharmaceutics16091172.
J. Gao, J. Karp, R. Langer, N. Joshi, Chem Mater. 35, 359 (2023). https://doi.org/ 10.1021/acs.chemmater.2c03003.
A. Prajapati, E. Garcia-Garrido, A. Somoza, Cancers (Basel). 13, 3011 (2021). https://doi.org/ 10.3390/cancers13123011.
A. Spada, J. Emami, J. Tuszynski, A. Lavasanifar, Mol. Pharmaceut. 18, 1862 (2021). https://doi.org/10.1021/acs.molpharmaceut.1c00046.
V. Trusova, U. Tarabara, I. Karnaukhov, A. Zelinsky, B. Borts, I. Ushakov, L. Sidenko, G. Gorbenko, East Europ. J. Phys. 4, 447 (2024). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-4-54.
V. Trusova, U. Malovytsia, P. Kuznietsov, I. Karnaukhov, A. Zelinsky, B. Borts, I. Ushakov, L. Sidenko, G. Gorbenko, East Europ. J. Phys. 1, 376 (2025). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-1-46.
V. Trusova, U. Malovytsia, P. Kuznietsov, I. Karnaukhov, A. Zelinsky, B. Borts, I. Ushakov, L. Sidenko, G. Gorbenko, East Europ. J. Phys. 2, 398 (2025). https://doi.org/ 10.26565/2312-4334-2025-2-48.
J. Lukin, C. Ho, Chem. Rev. 104, 1219 (2004). http://dx.doi.org/10.1021/cr940325w.
M. F. Adasme, K. L. Linnemann, S. N. Bolz, F. Kaiser, S. Salentin, V. J. Haupt, M. Schroeder, Nucl. Acids Res. 49, W530-W534 (2021). https://doi.org/10.1093/nar/gkab294.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).


