Комп’ютерне дослідження систем доставки ліків з радіонуклідними та флуоресцентними модальностями візуалізації. IІ. Системи на основі альбуміну та трансферину для доставки доксорубіцину
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-1-46Ключові слова:
наносистеми доставки ліків, людський сироватковий альбумін, трансферин, доксорубіцин, комплекси технецію, флуоресцентні барвники, молекулярний докінгАнотація
Дослідження присвячене розробці вдосконалених систем на основі білків для доставки лікарських засобів, зокрема, доксорубіцину (DOX) - протипухлинного агента, з інтеграцією радіонуклідних (комплекси технецію-99m) та флуоресцентних (метиленовий блакитний (MB), індоціанін зелений (IG), ціаніновий барвник AK7-5 та сквараїновий барвник SQ1) модальностей. Базуючись на наших попередніх дослідженнях, в яких білкова компонента нанопереносників була представлена альбуміном, в даній роботі трансферин (TRF) було застосовано як комплементарну білкову складову для створення більш складної та таргет-специфічної платформи доставки. Метод молекулярного докінгу було застосовано для дизайну та характеризації мультимодальних систем доставки, що включають радіофармпрепарати та флуоресцентні барвники ближнього інфрачервоного спектру. Отримані результати показали, що радіофармпрепарати на основі технецію-99m зв’язуються за допомогою нековалентних зв’язків з людським сироватковим альбуміном (HSA) та його комплексами з трансферином. Комплексний аналіз даних докінгу та амінокислотних залишків, що беруть участь у взаємодії, виявив, що системи HSA-TRF-TcHyn/TcMEB/TcDIS-DOX-IG/SQ1 демонструють найбільш високий потенціал для експериментальної верифікації та подальшої розробки. Ці дані свідчать, що комплекси HSA-TRF є перспективними наноносіями з подвійною візуалізацією для доставки DOX, які характеризуються підвищенням терапевтичної ефективності при одночасній мінімізації системної токсичності в онкотерапії.
Посилання
C. Ferraro, M. Dattilo, F. Patitucci, S. Prete, G. Scopelliti, O. Parisi, and F. Puoci, Pharmaceutics. 16, 1172 (2024). https://doi.org/10.3390/pharmaceutics16091172
S. Hong, D. Choi, H. Kim, C. Park, W. Lee, and H. Park, Pharmaceutics. 12, 604 (2020). https://doi.org/10.3390/pharmaceutics12070604
A. Gorantla, J. Hall, A. Troidle, and J. Janjic, Micromachines 15, 533 (2024). https://doi.org/10.3390/mi15040533
M. Larsen, M. Kuhlmann, M. Hvam, and K. Howard, Mol. Cell Ther. 4, 3 (2016). https://doi.org/10.1186/s40591-016-0048-8
V. Trusova, U. Tarabara, I. Karnaukhov, A. Zelinsky, B. Borts, I. Ushakov, L. Sidenko, and G. Gorbenko, East Eur. J. Phys. (4), 447 (2024). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-4-54
M. Puccetti, M. Pariano, A. Schoubben, S. Giovagnoli, and M. Ricci, Pharmacol Res. 201, 107086 (2024). https://doi.org/10.1016/j.phrs.2024.107086
N. Qu, K. Song, Y. Ji, M. Liu, L. Chen, R. Lee, and L. Teng, Int. J. Nanomedicine. 19, 6945 (2024). https://doi.org/10.2147/IJN.S467876
H. Choudhury, M. Pandey, P. Chin, Y. Phang, J. Cheah, S. Ooi, K. Mak, et al., Drug Deliv Transl Res. 8, 1545 (2018). https://doi.org/10.1007/s13346-018-0552-2
M. Kciuk, A. Gielecinska, S. Mujwar, D. Kołat, Z. Kałuzinska-Kołat, I. Celik, and R. Kontek, Cells. 12, 659 (2023). https://doi.org/10.3390/cells12040659
M. F. Adasme, K. L. Linnemann, S. N. Bolz, F. Kaiser, S. Salentin, V. J. Haupt, and M. Schroeder, Nucl. Acids Res. 49, W530-W534 (2021). https://doi.org/10.1093/nar/gkab294
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
