МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ САМОЗБИРАННЯ АМІЛОЇДНИХ ФІБРИЛ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-4334-2018-1-05Ключові слова:
амілоїдні фібрили, місфолдінг, математичні моделі, амілоїдні захворювання, наноматеріалиАнотація
Міжмолекулярні нековалентні взаємодії між білковими молекулами призводять до формування широкого спектру надмолекулярних ансамблів, структура яких коливається від невпорядкованих аморфних агрегатів до кристалів із чітко визначеною трансляційною симетрією у трьох напрямках. Одномірні білкові агрегати (амілоїдні фібрили) представляють собою високовпорядковані напівгнучкі полімери з унікальними мезоскопічними властивостями, що визначаються як внутрішніми фізико-хімічними характеристиками поліпептидного ланцюга, так і зовнішніми умовами. У даній роботі обговорюються молекулярні механізми утворення амілоїдів, а також наведено математичний опис існуючих на сьогодні моделей фібрилізації білків. Для амілоїдів, які пов’язані із різноманітними патологіями, розуміння процесу росту фібрил може пролити світло на патогенез та молекулярні механізми амілоїдних захворювань, а також на стратегії попередження амілоїдозу на атомістичному рівні. У контексті нанотехнологій та функціональних матеріалів, розуміння деталей утворення амілоїдів необхідне для дизайну нових наноматеріалів із перспективними властивостями.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
