Динаміка ідентичності у романістиці Фредеріка Беґбеде: синергетичний аналіз

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2218-2926-2025-30-07

Ключові слова:

ідентичність, синергетика, самоорганізовані системи, дискурс, мета-метафора, Фредерік Беґбеде, автофікційна/автобіографічна романістика

Анотація

У статті досліджується концепт ідентичності в автофікційній та автобіографічній романістиці Фредеріка Беґбеде крізь призму синергетики, самоорганізованих систем та мета-метафори. Аналізуючи твори письменника, включно з трилогіями про Марка Марроньє та Октава Паранго, а також його автобіографічні тексти, розглядається, як процеси самоорганізації та взаємодія різноманітних соціальних, культурних і психологічних чинників визначають формування та еволюцію ідентичності персонажів. Застосування синергетичного підходу дає змогу виявити механізми становлення особистості через систему атракторів (цілей, цінностей, прагнень) і репелерів (кризових подій, руйнівних чинників), що демонструє динаміку самоідентифікації протагоністів в умовах сучасних соціокультурних змін.

Мета-метафори у творах Фредеріка Беґбеде відіграють важливу роль у конструюванні смислових пластів, передаючи складні аспекти індивідуальної та колективної самоідентифікації. Наприклад, арешт у «Французькому романі» символізує усвідомлення власного минулого, гребля в «Греблі проти Атлантичного океану» віддзеркалює боротьбу з руйнівними природніми тенденціями, Вавилонська вежа у «Вікнах у світ» репрезентує глобалізацію, а храм в «Ідеаль» ілюструє релігійну кризу та пошук сенсу. Крім того, мета-метафора слугує способом художньої трансформації біографічного досвіду, перетворюючи особисті переживання автора на універсальні моделі осмислення ідентичності.

Результати дослідження показують, що автофікційні та автобіографічні твори Фредеріка Беґбеде являють собою складні багатошарові системи, в яких особистий досвід автора поєднується з постмодерністськими стратегіями письма. Його протагоністи функціонують як динамічні системи, що піддаються трансформаціям під впливом соціальних, культурних і психологічних чинників. Дослідження підкреслює значущість самоорганізованих систем і мета-метафор у моделюванні ідентичності та відкриває нові перспективи для аналізу постмодерністської романістики, показуючи, як література віддзеркалює процеси самовизначення особистості у світі, що змінюється.

Завантаження

Опубліковано

2025-07-29

Як цитувати

Динаміка ідентичності у романістиці Фредеріка Беґбеде: синергетичний аналіз. (2025). Когніція, комунікація, дискурс, 30, 105-116. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2025-30-07