Екфразис в інтермедіальній перспективі: роль фотографій в текстах про митців

Анотація

Статтю присвячено вивченню зв’язків, які виникають у процесі смислотворення в англомовній антології «Письменники про художників» (Minton, 2001) між фотопортретами художників та іншими зображеннями і вербальними текстовими компонентами. Результати дослідження демонструють, що функціонуючи як індекси, фотографії художників свідчать про реальне існування художників; як іконічні знаки, ці фотографії сприяють репрезентації унікальності митців. Завдяки цим двом ролям фотопортрети художників забезпечують статус екфразису в есе як «актуального екфразису» (у термінах Голландера). У взаємодії з біографічними нотатками фотографії художників підкреслюють унікальність цих особистостей. Як елементи мультимодальних комплексів «фото художника та біографія художника», фотопортрети художників вступають у відношення подібності та контрасту з фотографіями письменників у мультимодальних комплексах «фото письменника та біографія письменника», що сприяє створенню символічного діалогічного простору для обговорення творів образотворчого мистецтва в есе. Ті світлини, які є фотографіями не реальних людей, а намальованих портретів митців, утворюють міцні смислові зв’язки з дескриптивним екфразисом. Об’єкти, зображені на фотографіях художників, можуть підтримувати дескриптивний екфразис. Фотопортрети, які надають певну психологічну характеристику художників, підтримують інтерпретаційний екфразис. Фотографії, які завдяки символічній інтерпретації здатні символічно репрезентувати певні схеми знання, котрі мають високу релевантність для екфрастичних інтерпретацій та метаекфрастичних дискусій, потужно підтримують смисли, згенеровані в есе. Найбільший внесок у смислотворення в есе роблять ті фотографії, які мають високий потенціал бути інтерпретованими символічно.