Когнітивно-еволюційна теорія мови: обґрунтування

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню когнітивно-еволюційної теорії мови, яка пропонується в межах когнітивної лінгвістики та принципом якої є головний принцип когнітивної лінгвістики «пояснення». Доводиться, що когнітивнолінгвістична потреба в цій теорії зумовлена такими негативними тенденціями в сучасній когнітивній лінгвістиці, як надмірне захоплення вивченням концептів за відсутності єдиного розуміння терміна «концепт» і підміна об’єкта когнітивнолінгвістичних досліджень вивченням не мови за допомогою мислення, а мислення за допомогою мови. У статті пропонується обґрунтування нової для когнітивної лінгвістики теорії, яка могла б пояснити механізм впливу якості мислення на якість мови, показати, чим, у свою чергу, обумовлюється якість мислення, та виявити причини відмінностей у розвитку не тільки мов, а й пов’язаних з мовами мислення та культур. У якості методологічної бази такої теорії пропонується міждисциплінарність, з чого випливає залучення до обґрутування теорії даних антропонаук: філософії, логіки, когнітивної психології, онтопсихології, етнопсихології, психолінгвістики, нейрофізіології, нейролінгвістики, онтолінгвістики, етнолінгвістики та приматології. Доводиться переважна позитивність біологічної та, як наслідок, когнітивної еволюції. Оскільки відома теза про вплив мислення на мову виглядає не цілком доведеною, виявляється когнітивна структура, яка забезпечує якість мислення: сприйняття. Відповідно до ідеї впливу якості сприйняття на якість мислення, яка у свою чергу впливає на якість мови, виявляються три ступені сприйняття: синкретичне, поверхневе та альтернативне. Опис кожного ступеня сприйняття супроводжується мовними та ментальними характеристиками людиноподібних мавп, дітей, сучасних первісних та давніх цивілізованих людей, а також сучасних цивілізованих людей. Доводиться, що різниці між мовами (і між культурами) обумовлені якістю сприйняття можливостей їх розвитку. Пропонується когнітивно-еволюційний алгоритм «сприйняття: синкретичне, поверхневе або альтернативне → відповідна логічність мислення → відповідна логічність мови (відповідна логічність культури)».