Мовні засоби формування евфемізмів в сучасній китайській мові
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2023-27-03Ключові слова:
евфемізм, китайська мова, лексична одиниця, метафора, метонімія, мовний засіб, табуАнотація
Статтю присвячено дослідженню лінгвістичних засобів утворення евфемізмів у сучасній китайській мові, також увагу приділено дослідженню поняття «евфемізм» у синхронічному та діахронічному аспектах. Авторами дослідження було виділено та писано декілька лінгвістичних класифікацій евфемізмів, представлено історичні передумови їх появи в Китаї, проаналізовано зв’язок табу з евфемістичною лексикою та сформульовано основні предметно-тематичні групи китайських евфемізмів. Особливу увагу приділено способам утворення евфемізмів в китайській мові, зокрема фонетичній алюзії, антономазії, евфемізації окремих сталих виразів, метафорі, метонімії. За допомогою дедуктивно-індуктивного аналізу та великої кількості ілюстративного матеріалу автори наводять докази того, що основи конфуціанської моралі та етико-ритуальних традицій у китайському суспільстві призвели до неможливості використання деяких лексичних одиниць через невідповідність нормам етики та моралі та сприяли появі великої кількості евфемізмів в китайській мові. Дослідження розглядає вплив багатьох чинників на вживання цих одиниць у сучасній китайській мові, у тому числі як наслідок розвитку суспільства. Особливу увагу приділено ролі евфемізму як універсального явища, що надає можливість для кращого розуміння китайського народу та його мови і розширює поле для ефективної міжкультурної комунікації. Було розглянуто праці таких видатних китайських лінгвістів, де автори підкреслюють певні відмінності у цих класифікаціях. Проведене дослідження показує, що явище евфемізму існує в усіх народів світу і має однакове походження, але відрізняється як певними методами дослідження так і способами утворення окремих лексичних одиниць.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).