Текст у метатексті (на матеріалі жанрів «малих форм»)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2016-13-03Ключові слова:
анекдот, афоризм, байка, казка, малий жанр, метаопис, метатекст, приказка, самохарактеристика, текст, тексти, що самі себе характеризуютьАнотація
Стаття присвячена дослідженню різних типів та способів метаопису тексту, так званим текстам, що характеризують самі себе. Самохарактеристика (метаопис) тексту і жанру, в якому він створений, може міститися у самому тексті, а також в описі, що додається. Перший спосіб характерний для малих жанрів, таких як афоризм, приказка, байка, казка, анекдот і т. ін.; інший спосіб застосовується, в основному, до більш розгорнутих текстів у вигляді передмов, коментарів, післямов. Метою цієї роботи є створення матриці різновидів /способів вербальної самохарактеристики текстів різних жанрів, що концентрується в метатексті. У роботі вивчається процес самоусвідомлення жанру, в якому створений певний текст. Указані різновиди самохарактеристики жанру не є вичерпаним переліком; окрім того, метатекст, у якому концентрується самохарактеристика жанру, може мати й інший вигляд.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).