Образний модус емпатії в сучасному англомовному дискурсі
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2016-12-09Ключові слова:
аксіологічний модус, емпатія, нерефлексивна метафорична концептуалізація, образний модус, понятійний модус, реіфікаціяАнотація
У статті проведений комплексний аналіз концепту ЕМПАТІЯ як когнітивно-комунікативного утворення; втіленого засобами сучасної англійської мови; за допомогою модусного структурування. Зокрема; виділені понятійний; аксіологічний і образний модуси емпатії. Проаналізовано образний модус з актуалізацією його основних складових. Образний модус – це нерефлексивна метафорична концептуалізація; яка здійснюється за допомогою формування конкретно-наочних уявлень про емпатію. У своїй образній іпостасі цей концепт підлягає когнітивній операції реіфікації; тобто; моделюється “наївним користувачем” мови як фізичне тіло або фізична маса. При цьому у фокусі уваги виявляються не процесуальні властивості; а характеристика відповідної комунікативної дії або діяльності; а емпатія приймає в них участь як фізична субстанція.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
