Креативна особистість Linguisticus-жартівника, або вчені-лінгвісти сміються
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2016-12-07Ключові слова:
гострота, дотепність, жарт, карнавальна культура, лінгвістичний гумор, лінгвіст-жартівник, почуття гуморуАнотація
Основою для статті стала лінгвостилістична палітра комічних текстів, представлених інтелектуальними гострословами – видатними філологами-лінгвістами. Описано специфіку лінгвіста-жартівника як дотепної ї мовної особистості в рамках карнавальної традиції, яка визначається як постійний карнавалізований діалог.Лінгвісти виступають у «масці коміка», демонструючи комічну мовну гру, головним принципом якої є порушення норм. Основні засоби створення експресивності гумористичного тексту – підтекст, асоціативність, настанова на сприйняття і інтерпретацію комічного. Виділяються базові дискурсивні риси креативного лінгвіста-жартівника: відмінне почуття гумору, ерудиція, пошук нового, творчий підхід, дотепність, розвинуте мислення. Розглянуто форми лінгвістичного гумору – етимологічні міфи, наукові пародії, лінгвістичні каламбури, комічні мемуари, жарти.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
