Майстерність мовлення крізь призму еколінгвістики
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2016-12-04Ключові слова:
варіативність норми, еколінгвістика, інтерлігвальний аспект, транслінгвальний аспект, чистота мовиАнотація
У статті розглядаються два найважливіші аспекти лінгвоекології – інтерлінгвальний i транслінгвальний. Перший аспект пов’язується з культурою мовлення, стилістикою і риторикою та містить аналіз порушень норм
у мовленні – стилістичних, лексичних, граматичних – та їх можливої корекції. Другий аспект вивчається у зв’язку з проблемами адекватності перекладу художніх текстів як сукупності «екосистем» у контакті мов та культур. Лінгвоекологічний підхід надав можливість вивчення ролі мови як інструменту підтримки загальності, функціонування в конкретних ситуаціях спілкування, які представлені мовленням школярів та студентів. Риторичні, стилістичні та аспекти культури мовлення в руслі лінгвоекології розглянуто з погляду на норму будь-якої мовленнєвої діяльності.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
