Художня концептуалізація і когнітивні варіювання
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2016-12-03Ключові слова:
когнітивне варіювання, концептуалізація, мова, образ, рівень, художній концептАнотація
У статті представлений когнітивний підхід до аналізу поетичного тексту, в рамках якого розглядаються особливості концептуалізації знання в художній творчості. Уточнено поняття «художній концепт», розглянуті його відмінності від художнього образу. Художній концепт як ментальна одиниця знання характеризується наявністю ряду компонентів. На основі аналізу даних компонентів створена рівнева класифікація художніх концептів, яка дозволяє показати зв’язок свідомості і мови. Класифікація включає концепти, утворені на різних рівнях тексту. Це: звукоритмічний концепт; предметний концепт; процесуально-відносний концепт; подієвий концепт; концепт враження; іконічний концепт. Художні концепти утворюють систему, яка визначає межі когнітивного варіювання. Когнітивне варіювання уможливлює успішну інтерпретацію художнього сенсу при різноманітності художніх мовних форм. У концептуалізації художньо-естетичного досвіду метафоричні моделі більшою мірою організовують концептуальний рівень, метонімічні – мовний рівень.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
