Мультимодальність і крос-модальна когезія в манзі
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-24-08Ключові слова:
манга, мультимодальність, крос-модальна когезія, ідентифікаційний ланцюжок, взаємовідношення між текстом і зображеннямАнотація
Манга з її особливим стилем і символізмом користується все більшою популярністю серед читачів у всьому світі. Манга використовує усталений набір символів для передачі різноманітних емоцій. Манга зазвичай є більш експериментальною в оформленні сторінок, ніж західні комікси, та більш фрагментарною, з більшою кількістю панелей, що посилює динамізм оповіді. Нашим завданням було окреслити методологічні підходи до аналізу манги; підсумувати специфічні риси манги як окремого медіума; проаналізувати, як утворюється мультимодальна когезія; виявити різні види взаємовідношень між візуальними і вербальними модусами. Манга є мультимодальним дискурсом, який поєднує декілька модусів, переважно візуальний і вербальний. Звуковий модус представлений лінгвістичними та візуальними знаками, наприклад, за допомогою нерівних кордонів мовної бульбашки або розміру букв чи жирного шрифта. Ми застосовували методи, які розроблялись для аналізу фільмів, до дослідження манги, зокрема теорію крос-модальної когезії Тсенг (2013), яка базується на відстежуванні крос-модально представлених персонажів, об’єктів, дій та локацій. Цей аналіз передбачав побудову крос-модальних когезивних ланцюжків. Ми стверджуємо, що крос-модальну когезію в манзі можна аналізувати на основі взаємодії візуальних, вербальних і звукових компонентів ідентифікаційних ланцюжків. Крім того, взаємодія між візуальними та вербальними модусами лежить в основі різних типів відношень між текстом та ілюстраціями. У статті ми окреслили специфічні риси, властиві манзі, особливості розташування тексту та зображення на сторінці, кінематографічні засоби, деякі з яких використовуються для позначення фокалізації.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
