Мультимодальність і трансмедіальність у малій прозі Камала Абдули: когнітивно-емотивний інтерфейс
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-24-07Ключові слова:
мультимодальність, трансмедіальність, іконічність, інтерфеномен, багатовимірність, когнітивно-емотивний інтерфейс, словесна голографія, мала проза, інтелектуальна прозаАнотація
Статтю присвячено розгляду вбудованих мультимодальності і трансмедіальності у їх взаємозв’язку на матеріалі оповідання “Could You Teach Me to Fly…?” (Навчи мене літати…) Камала Абдулли, відомого азербайджанського письменника, вченого та громадського діяча. У термінах когнітивно-емотивного підходу як підґрунтя мультимодального аналізу тексту зазначені поняття тлумачаться як інтерфеномени, що поряд з іконічністю, окремими виявами інтермедіальності та словесної голографією як грою площин і векторів створюють ефект багатовимірності художнього тексту. Центральною в оповіданні, яке належить до інтелектуальної прози, є метафора кохання як чарівного дару, що надає людині здатність літати. Ця метафора втілюється в іконічному образі білого птаха, на якого перетворюється закохана жінка. У статті показано, що магічність образу, який ґрунтується на казкових і міфопоетичних мотивах, розкривається в сукупності виявів візуальної, авдіальної й кінестетичної мультимодальності, що супроводжується використанням кінематографічних технік напливу й панорамування. Магія парадоксальної образності, де оголена жінка символізує емоційно насичену тишу, підсилюється дискурсивною трансмедіальністю, завдяки якій ключовий візуальний образ жінки-птаха, що злітає, ніби випаровуючись, у небо, трансформується в інтегрований кінестетичний образ поезії, танку та фільму. Запропоновані у статті прийоми когнітивно-емотивного мультимодального аналізу сприяють дальшій розбудові метаметоду зняття неоднозначності художнього тексту як способу його інтерпретації з метою реконструкції смислової структури твору та визначення чинників його багатовимірності й глибини.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).