Від стансу до ідентичності: позиціювання в сучасному англомовному дискурсі ризику

Анотація

Увага у роботі зосереджена на позиціюванні – міжсуб’єктній та контекстно-залежній дискурсивній діяльності, що об’єднує мікро- та макро- особливості дискурсу. Мета статті полягає у розкритті дискурсивного конструювання ситуативних ідентичностей в англомовному дискурсі ризику як результату позиціювання суб’єктів дискурсивної взаємодії стосовно ризику. Теоретичним підґрунтям дослідження стала низка пост-структуралістських та соціо-конструкціоністських підходів до аналізу дискурсу, об’єднаних соціокогнітивною дискурсологією – новим напрямом дискурсивних студій. Сучасний англомовний дискурс ризику слугує ситуативним контекстом для вивчення позиціювання. Дискурс ризику тлумачиться як феномен двох типів – власне дискурс ризику (комунікативна ситуація ризику) та дискурс про ризики (метакомунікативна ситуація ризику). Розкриття когнітивних, прагматичних та інтеракційних особливостей позиціювання здійснено завдяки аналізу динаміки дискурсивної взаємодії учасників комунікативної ситуації ризику в умовах безпосереднього прийняття рішень стосовно ризику. У результаті виокремлено ситуативні ідентичності учасників ситуації ризику, що варіюються в діапазоні від обережного до схильного до ризику суб’єкта. Аналіз конверсаційних поведінкових паттернів та дискурсивної динаміки узгодження стансів дозволив виявити і схарактеризувати інтеракційні механізми позиціювання. У ex situ умовах метакомунікативної ситуації ризику фокус уваги змістився на соціо-семіотичний потенціал та прагма-риторичну специфіку позиціювання, що дозволило виокремити характерні для такої дискурсивної взаємодії ситуативні ідентичності – суб’єкт-експерт, суб’єкт-дилетант та суб’єкт-медіатор, мовленнєва поведінка яких залежить від збалансованості епістемічного та афективного компонентів у складі їхніх стансів.