Дискурс як фантомний об’єкт: від тексту до дискурсу й назад?Номінація та когніція: нова типологія мотивації мовних одиниць
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2011-03-07Ключові слова:
дискурс, текст, стиль, жанр, функціональна лінгвістикаАнотація
Стаття розглядає евристичний потеціал категорії “дискурс” як особливого об’єкта лінгвістичного анализу в сучасній парадигмі гуманітарного знання. Багатозначність інтерпретацій і підходів до цього поняття робить його багато в чому еклектичним, розмитим в своїх межах. Авторка статті, звертаючись до різних національно специфічних традицій вивчення категорії дискурсу, анализує його у зв’язку з іншими базовими категоріями, що традиційно склалися в російській школі, такими як функціональний стиль та жанрова форма. Демонструються принципові відмінності й методична спільність в оперуванні поняттям “функциональный стиль”, з одного боку, дискурс, з іншого, та в цілому, між функціонально орієнтованою лінгвістикою, з одного боку, й так званим дискурс-аналізом, з іншого.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
