Когнітивні інструменти дослідження комунікативних невдач
DOI:
https://doi.org/10.26565/2218-2926-2014-08-04Ключові слова:
комунікативний акт, комунікативна невдача, концептуальний зміст, концептуальна мережа, контекстуальна інтерпретаціяАнотація
У статті причини комунікативних невдач розглядаються на методологічній основі когнітивної лінгвістики, де значення одиниці мови, вжитої в акті комунікації, тлумачиться як концептуальний зміст, що відкриває доступ до концептуальної мережі енциклопедичного знання і становить собою сировину для контекстуальної інтерпретації. Результати дослідження дозволяють дійти висновку, що комунікативні невдачі мають місце у випадках, коли мовний вираз: 1) не активує у свідомості інтерпретатора ніякого концептуального змісту через а) втрату символічної функції внаслідок порушення адресантом мовних норм (лінгвальні причини); б) перебування поза фокусом уваги інтерпретатора (екстралінгвальні причини); 2) активує концептуальний зміст, не відповідний очікуванням адресанта, внаслідок належності комунікантів до різних соціальних груп, що формує їх досвід на основі різних соціальних та комунікативних практик.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
